Довірче управління

Довірче управління (Trust Managing) — надання довірителями трастовим установам свого майна без передачі права власності на нього для подальшого інвестування цих коштів від імені власників та за їх дорученням на різних фінансових ринках з метою отримання прибутку чи отримання інших доходів чи переваг.

У закордонній практиці під довірчими (трастовими) операціями переважно розуміють операції банків та небанківських фінансових установ з управління майном та виконання інших послуг за дорученням та на користь клієнтів на правах його довіреної особи. Довірче управління активами США та Великобританії характеризує поняттям «trust». У континентальній Європі переважно використовують термін «довірче управління».

У світовій практиці зустрічаються такі види трастів:

1. забезпечувальний — використовується у разі опосередкування реалізації кредитором закладеного майна або позбавлення боржника права його викупу за рішенням суду;
2. охоронний – застосовується у разі тривалого зберігання майна з метою отримання довірителем доходу від управління;
3. дискреційний – якщо довірена особа самостійно визначає час та розмір виплат довірителю доходу, отриманого від управління переданим майном;
4. благодійний — який характеризується необмеженим терміном передачі майна у довірче управління та невизначеним колом вигодонабувачів та може мати різне призначення — допомогу інвалідам, сиротам, підтримка соціальних програм тощо;
5. голосуючий – використовується для концентрації пакетів акцій або інших майнових прав з метою забезпечення контрольного пакета та права вирішального голосу в управлінні компанією.

У вітчизняній літературі «траст» характеризується як особлива форма розпорядження власністю, що визначає права на майно, що передається в трастове управління, на розподіл прибутку, отриманого в результаті цього управління, і є відносинами між засновником трасту, довірчим власником (розпорядником) та бенефіціаром.

Відносини, що виникають у сфері довірчого управління фінансовими активами та майном, набутим у результаті здійснення діяльності з довірчого управління активами, регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про банки та банківську діяльність», «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном під час будівництва житла та операціях з нерухомістю», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)» та іншими актами законодавства.

Фінансові послуги з довірчого управління майном та фінансовими активами (довірчі фінансові послуги) базуються на системі цивільно-правових відносин, що виникають між довірителем та довіреною особою щодо здійснення довірчих операцій (представницької діяльності) з об’єктом довірчого управління від імені, за рахунок та на користь довірителя.

Суб’єктами довірчого управління є довірителі, довірені особи та вигодонабувачі. Довіритель — фізична чи юридична особа — власник майна, а в окремих випадках, передбачених Цивільним кодексом України, — опікуни, піклувальники, орган опіки та піклування. Довірена особа – компанія з довірчого управління – небанківська фінансова установа або банк, які здійснюють довірче управління. Довірена особа не може бути довірителем щодо переданого їй у довірче управління майна. Вигодонабувач — довіритель або інша зазначена у довірчому договорі особа, крім довірених осіб.

Предметом довірчого управління можуть бути фінансові активи, рухоме та нерухоме майно виробничого та невиробничого характеру, а також майнові права. Майно, передане довірче управління, підлягає поверненню довірителю після закінчення дії довірчого договору без зміни форми такого майна. Це означає, що при передачі фінансових активів або майна довірчого управління не відбувається переходу прав власності довірителя на таке майно або активи довіреної особи.

При цьому ризики випадкової втрати майна та ризики можливих збитків від довірчого управління майном несе довірена особа.

Довірче управління майном та фінансовими активами може здійснюватися у трьох формах: повне довірче управління, довірче управління за погодженням, довірче управління за наказом.

Повне довірче управління передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління самостійно в межах, визначених довірчим договором, з обов’язковим повідомленням довірителя про кожну вчинену дію.

Довірче управління за погодженням передбачає вчинення дій щодо предмета довірчого управління за умови обов’язкового попереднього погодження з довірителем кожного вчиненого довіреною особою дії.

Довірче управління за наказом передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління лише за умови видання довірителем наказу у формі та порядку, передбачених довірчим договором.

Залежно від характеру розпорядження майном послуги з довірчого управління поділяють на:

1. активніколи майно, що знаходиться у розпорядженні довіреної особи, може видозмінюватися, наприклад, шляхом її продажу, надання в позику або заставу без додаткової згоди довірителя;
2. пасивніколи майно може бути видозмінено чи використано довіреним обличчям без згоди довірителя.

Фінансові установи, що здійснюють довірче управління, за свою діяльність отримують комісійні у вигляді фіксованої суми або у відсотках вартості угоди або як відсоток від отриманого прибутку.

Послуги з довірчого управління для фізичних осіб, які надаються довіреними особами, класифікують за чотирма групами:

1. заповідальний траст – розпорядження майном клієнтів за заповітом або спадщиною (отримання рішення суду, збирання та інвентаризація майна; сплата адміністративних витрат та податків, здійснення розрахунків з кредиторами, розподіл майна між спадкоємцями тощо);
2. прижиттєвий траст — управління майном, грошовими коштами та іншими фінансовими активами відповідно до угоди (зберігання та інвестування активів, розпорядження отриманим доходом, оформлення страхування та внесення страхових платежів, депозитні операції з готівкою, облікові операції, виплата доходів, аналіз ефективності використання майна тощо) .);
3. опікунство та забезпечення збереження майна та фінансових активів;
4. агентські послуги — встановлення договірних зобов’язань між принципалом та третьою особою (зберігання активів, купівля-продаж цінних паперів, погашення облігацій, сплата податків, оформлення страхових полісів, оплата рахунків, укладання від імені клієнта договорів, отримання кредитів, купівля-продаж іноземної валюти тощо) .).

Сьогодні для фізичних осіб найбільшу частку в трастових операціях становлять агентські послуги — різні операції з цінними паперами, отримання грошей під заставу, оренда сейфів, оплата рахунків довірителів, сплата податків та оформлення всіх видів доходів за дорученням клієнтів.

До послуг з довірчого управління для юридичних осіб належать:

• тимчасове управління справами підприємства у разі зміни власників, реорганізації, ліквідації тощо;
• агентські послуги;
• депозитарні послуги;
• розпорядження активами, включаючи управління нерухомістю;
• інвестиційні послуги, зокрема. інвестування коштів, формування інвестиційних портфелів, придбання пакетів акцій тощо;
• створення різних фондів підприємства міста і управління ними (страхових і резервних фондів, на погашення боргів, сплати відсотків, податків, викупу облігацій; виплати дивідендів акціонерам, пенсій, винагород працівникам, забезпечення функціонування благодійних фондів тощо.).

Надання послуг з довірчого управління здійснюється шляхом виконання наступних фінансових операцій:

1. формування інвестиційного портфеля та управління активами інвестора, розміщеними в довірче управління, на його замовлення;
2. отримання платежів за дорученням клієнта, наприклад, відсотків, дивідендів, орендних платежів тощо;
3. укладання договорів на брокерське обслуговування, купівля-продаж цінних паперів від імені та за дорученням клієнта, проведення розрахунків з покупцями та продавцями;
4. зберігання цінних паперів;
5. виконання заявок клієнта на пошук контрагента за угодами або цінними паперами, податкове планування, пошук та придбання нерухомості, антикваріату, постійне інформування клієнта про стан ринку цінних паперів;
6. формування інвестиційної стратегії з урахуванням побажань клієнта; диверсифікація структури активів на основі використання різних інвестиційних інструментів;
7. створення окремих фондів компанії та управління ними тощо.

У вітчизняній практиці найбільшого поширення набули довірчі операції банків та небанківських установ щодо інвестування коштів на грошовому ринку та ринку капіталів.

Відмінність між управлінням активами інститутів спільного інвестування та довірчим управлінням полягає в тому, що при спільному інвестуванні кошти клієнтів акумулюються в один загальний фонд для подальшого управління ними за однією стратегією, а в індивідуальному довірчому управлінні управління портфелем інвестора відбувається за стратегією, розробленою особисто для конкретного довірителя з урахуванням запитів. У цьому винагорода управляючого залежить безпосередньо від кінцевого результату інвестування.

Довірче управління здійснюється на підставі довірчого договору, укладеного у письмовій формі між довірителем та довіреною особою.

(Див. Кастодіан, Трасті, Фінансова послуга).