Доміциляція (domiciliation) – покладання платником за векселем функцій, що з його оплатою, на банк; вказівку на векселі місця платежу у ньому, відмінного від місця проживання особи, яке має зробити цей платеж. Доміцильований вексель оформляється словами «платіж у банку…» під підписом боржника (платника) на векселі.
Для виконання доміциляції між боржником за векселем і банком укладається договір про доміциляцію векселів, відповідно до якого банк з дотриманням усіх процедур, пов’язаних з пред’явленням векселя до оплати, здійснює платіж за ним у межах коштів, зарезервованих векселедавцем у даному банку або інших обумовлених у договорі про умови.
Не заборонено доміциляцію векселів та небанківськими організаціями. Відповідно до вексельного права, доміциляція не є формою поруки або зобов’язання за векселем. Платник за доміцильованим векселем називається доміцилієм або доміциліатом, а одержувач платежу – доміциліантом.
Банки можуть за дорученням векселедавців або трасата робити платежі у встановлений термін. Банк на противагу інкасування векселів не одержувачем платежу, а платником. Виступаючи як доміцилянта, банк не несе жодного ризику, оскільки він сплачує вексель лише в тому випадку, якщо платник вніс йому раніше вексельну суму або якщо клієнт має у нього на своєму розрахунковому (поточному) рахунку достатню суму та уповноважує банк списати з його рахунку суму, необхідну на оплату векселя. Інакше банк відмовляє у платежі і вексель протестується звичайним порядком проти векселедавця.
За оплату векселя як особливий платник зазвичай нараховують невелику комісію, а оплачені векселі надсилаються клієнту. Для осіб, які мають у цьому банку розрахунковий (поточний) рахунок, оплата доміцильованих векселів, як правило, провадиться безкоштовно.
