Доларовий голод (dollar gap) – гостра нестача доларів для здійснення міжнародних розрахунків окремих країн у зв’язку з дефіцитом їхнього платіжного балансу, особливо за операціями у доларах США, та недостатністю офіційних золотовалютних резервів.
Доларовий голод – специфічна форма прояву валютної кризи – уражає країн із важким валютно-економічним становищем. Так, багато країн Західної Європи та Японія відчували гострий доларовий голод після 2-ої світової війни. Доларовий голод виник у результаті підриву їх валютно-економічних позицій, дефіциту платіжного балансу зі США, доларової гегемонії (див. Валютна гегемонія).
Доларовий голод стимулював використання валютних клірингів для міжнародних розрахунків з метою економії доларових резервів. В обмін на доларові кредити та субсидії, зокрема за планом Маршалла, США вимагали економічних та політичних поступок від інших країн, що посилювало їхню залежність від США та гегемонію долара у світовій валютній системі. Наприкінці 60-х років. у зв’язку з покращенням валютно-економічного становища більшості країн Західної Європи та Японії доларовий голод у цих країнах змінився доларовим надлишком.
