Договір банківського рахунку – договір, за яким банк зобов’язується приймати та зараховувати вступники на рахунок, відкритий клієнту (власнику рахунку), кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунку є юридичною підставою для здійснення розрахункових операцій між банком та його клієнтурою. Його висновок завжди супроводжується відкриттям різноманітних рахунків – розрахункових, поточних, кореспондентських та інших.
Предметом договору є безготівкові гроші, які враховуються на рахунку як кошти клієнта, їх не можна розглядати як власність банку або клієнта, оскільки вони не мають речового вираження. Відносини між банком та клієнтом є не речово-правовими, а зобов’язано-правовими. В результаті банк отримує можливість використовувати кошти у своїх інтересах, а клієнт має право розпоряджатися грошима на свій розсуд.
Одна із сторін договору завжди банк (або інша кредитна організація, що має відповідну ліцензію), інша сторона (клієнт) – юридична особа чи громадянин.
Форма договору банківського рахунку – проста письмова. Договір банківського рахунку укладається на умовах, узгоджених сторонами. Однак найчастіше клієнт погоджується на умови, розроблені банком та визначені ним у формулярах чи інших стандартних формах. Тому договір банківського рахунку характеризують як договір приєднання.
Під час укладання договору банківського рахунку клієнту (або зазначеній ним особі) відкривається рахунок, який має бути банком належним чином оформлений. Відкриття рахунку є одним з обов’язків банку і є операцією з виконання цього обов’язку. Банк немає права відмовити у оформленні рахунки.
Хоча договір банківського рахунку є двосторонньо зобов’язуючим, проте його природа така, що більшість обов’язків лежить на банку. Він не має права відмовити клієнту у будь-яких операціях, якщо це не буде заздалегідь передбачено у договорі про відкриття рахунку. У той самий час банк немає права визначати і контролювати напрям використання коштів клієнта.
За загальним правилом списання коштів із рахунку здійснюється банком виходячи з розпорядження клієнта. В т.ч. клієнт може дати розпорядження про списання коштів з рахунку на вимогу третіх осіб, яке банк приймає за наявності даних, що містяться в письмовому документі, що дозволяють ідентифікувати особу, яка має право пред’явити вимогу про списання коштів з рахунку.
Перевірка повноважень осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком, провадиться банком у порядку, визначеному банківськими правилами та договором з клієнтом. Банк відповідає за наслідки виконання доручень, виданих неуповноваженими особами. Без розпорядження клієнта списання коштів з рахунку допускається у випадках, встановлених законом або передбачених договором між банком та клієнтом, а також за рішенням суду.
За рішенням суду стягнення коштів із рахунку клієнта провадиться банком виходячи з виконавчого документа (виконавчого листа та інших.), пред’явленого стягувачем чи судовим приставом-исполнителем. До виконавчого документа додається інкасове доручення. За наявності на рахунку коштів, сума яких є достатньою для задоволення всіх вимог, пред’явлених до рахунку, списання коштів з рахунку здійснюється в порядку надходження розпоряджень клієнта та інших документів на списання. При недостатності коштів задоволення всіх пред’явлених вимог списання здійснюється у обов’язкової встановленої послідовності. Якщо між сторонами укладається договір, що порушує черговість вимог кредиторів, він буде незначним.
Договір банківського рахунку то, можливо возмездным, коли користування коштами, що є рахунку клієнта, банк сплачує відсотки, і безоплатним, коли угодою сторін визначено, що банк нічого очікувати платити клієнту за залишок на рахунку. Послуги банку для здійснення ним операцій із рахунку також можуть бути як платними, і безкоштовними. Цивільним кодексом банк покладається обов’язок зберігати банківську таємницю, тобто. гарантувати таємницю банківського рахунку та банківського вкладу, операцій з рахунку та відомостей про клієнта. Відомості, що становлять банківську таємницю, можуть бути надані лише самому клієнту та його представнику, а також видані судам та іншим органам відповідно до чинного законодавства. У разі розголошення банком конфіденційних відомостей клієнт має право вимагати від банку відшкодування заподіяних збитків, а винні у цьому службовці банку несуть дисциплінарну чи матеріальну відповідальність за нормами трудового законодавства, а передбачених законом випадках – кримінальну ответственность.
У випадках, передбачених законом, на кошти, що знаходяться на рахунку, можливе накладення арешту або зупинення операцій за рахунком. Банк не несе відповідальності за шкоду, заподіяну накладенням арешту, якщо інше не встановлено законом. На підставі вироку суду, що набрав законної сили, можлива конфіскація наявних на рахунку грошових коштів. Відповідальність банку перед клієнтом регламентується чинним законодавством, згідно з яким банк відповідає:
- за несвоєчасне зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнту;
- за їхнє необґрунтоване списання з рахунку;
- за невиконання вказівок клієнта про перерахування коштів з рахунку або їх видачі готівкою.
Договір банківського рахунку може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою клієнта у будь-який час без позначення причин, а на вимогу банку – лише у судовому порядку і лише у випадках, передбачених законодавством. Крім цього розірвання договору банківського рахунку можливе за рішенням суду, тобто. у зв’язку з істотною зміною обставин, у тому числі виходили сторони під час укладання договору.
