Літнього чоловіка о третій ночі розбудив телефонний дзвінок.
— Я сусідка, живу поверхом вище і хочу вам сказати, що ваш собака своїм виттям не дає мені спати. Сподіваюся, ви її втихомирите. Наступної ночі телефон задзвонив у квартирі у сусідки.
— Я ваш сусід, мешкаю поверхом нижче. Це ви вчора розбудили мене скаргою на те, що мій собака виє і не дає вам спати?
– Да я.
— Так ось, я хотів лише повідомити вам, що в мене взагалі немає жодного собаки.
Говорять, що собака — друг людини. Сподіваюся, цей величезний ротвейлер без намордника біжить, щоб дізнатись, як у мене справи.
Чоловік викладає з домашнього бару всі спиртні напої і акуратно складає все в спортивну сумку. Дружина його питає:
— Колю, нахрен нам стільки? Адже ми тільки на два дні на дачу їдемо!
Чоловік:
— Це не ми, Люсю, на два дні їдемо на дачу… Це наш син удома на два дні залишається!
— Дівчино, якій позі ви надаєте перевагу?
– Зверху.
– А чому?
– Набридло – встала і пішла!
Купи землю, гній, торф, теплицю, насіння, добрива, засоби від шкідників, розсаду, інструменти, машину, бензин – і насолоджуйся БЕЗКОШТОВНИМИ овочами та фруктами з власної дачі!
Я ніколи не вірив у казки про рівність людей. Фізик-ядерник легко навчиться штукатурити, але штукатур хера з два запустить реактор.
За вечерею донька оголосила, що написала листа Дідові Морозу. Сказала, що попросила комп’ютер, а мамі норкову шубу… Дід Мороз поперхнувся чаєм.
Ти зрозумієш всю крихітність роками накопичених знань та досвіду, коли семирічна дитина запитає тебе «чому шарудить кульок».
— Ти сильна, ти впораєшся.
– Я розумна, я навіть не візьмуся.
Моя дружина останнім часом стала часто вживати модне слово ГАДЖЕТИ… Але якось незвичайно… за складами…
Дитинство – це коли ти не паришся з-за чийогось думки. Тобі просто начхати, обсипав мудака піском і все
Цікаво влаштований дитячий шлунок: коли в нього вже не влазять три останні ложки супу, туди чудово поміщаються 3 печінки, 5 цукерок та літр соку.
— Андрюша, коли кашляєш, треба прикривати рота долонькою.
— Не сци, бабусю, у мене зуби не вилетять, як у тебе минулого разу!
1 Вересня – всесвітній День похорону літа. Покладання квітів о 9-00 у всіх школах країни. Прохання не спізнюватися.
— Немає нічого міцнішого за мамине молоко. Я й досі не можу згадати перші два роки свого життя.
– Ага, дике пійло … я постійно щось кричав і ссався під себе.
— Припустимо, що маєш 10 яблук і хтось попросив у тебе 2. Скільки в тебе залишилося?
– Як і раніше, 10.
— Ну… Припустимо, хтось забрав у тебе 2 яблука силою. Скільки в тебе лишилося?
– 10 яблук та 1 труп.
Привіт, діти! Мене звуть Іван Васильович, я ваш новий вчитель російської мови та літератури. Я постараюся донести до вас усе те прекрасне, що існує у нашій великій російській мові. Ми постараємося з вами зрозуміти високий склад Пушкіна, тонкий гумор Грибоєдова, оцінити глибокий сенс творів Гоголя… А зірунам, які на задніх партах бакланять і лаються матом — хочу одразу пред’явити, що за всі непонятки буду херчати лінійкою по хлібалу, а якщо не всмоктують. з наскоку, то матиме серйозні гойдалки на килимі у господаря школи …
Директор школи ловить у туалеті пацана, що курить.
– Який клас? Пацан, випускаючи дим кільцями:
– Буржуазія!
Новорічне свято в дитячому садку. Костюмів Діда Мороза на всі групи не вистачило, і одному з батьків довелося вбратися в костюм Смерті. Маленький пацан сидить біля ялинки, і до нього підходить чувак у костюмі Смерті з чорним капюшоном та з косою. Переляканий малюк, повільно сповзаючи зі стільчика, пошепки видає:
– Дід Мороз! Я весь рік поводився добре, робив усе, про що мене просили батьки. У вас, походу, неправильна інформація про мене.
– Хлопчик, млинець, не дури мені голову! Давай, швиденько ставай на стілець і розповідай віршик. Хлопчик повільно, трясучись, заповзає на табуретку:
– Отче наш! Що ти на небі…
