Депонент (депозитор) (depositor) – юридична або фізична особа, яка внесла цінності (кошти, цінні папери, банківські метали тощо) на депозит у банк чи іншу кредитну організацію. Внесення грошових сум на депозит оформляється депонентом відповідним депозитним договором.
Депонентами виявляються також працівники, які отримали своєчасно заробітну плату, окремі організації та особи, на користь яких зроблено утримання із заробітної плати. Депонована вести, не затребувана протягом терміну позовної давності (3-х років), перераховується до бюджету.
Депонент (Лат. Deponentus – відкладає) –
- фізична або юридична особа, якій належать кошти, що тимчасово зберігаються у підприємства або організації;
- особа, яка не отримала своєчасно належні йому грошові доходи та виплати, наприклад, робітники та службовці, які не отримали у строк (зазвичай три дні) нараховану ним заробітну плату, особи, на чию користь зроблено утримання на підставі виконавчих документів судових органів та ін. Депоненти із заробітної плати можуть вимагати повернення їх коштів у будь-який момент протягом строку позовної давності;
- особа, яка користується послугами депозитарію зі зберігання цінних паперів та (або) обліку прав на цінні папери;
- особа, яка користується на договірних засадах послугами депозитарію щодо здійснення депозитарної діяльності. Депонентом також є депозитарій або його філія (підрозділ), що враховує цінні папери, що належать депозитарію на праві власності, іншому речовому праві, а також передані депозитарію у довірче управління або для здійснення інших операцій;
- юридична або фізична особа, яка відкрила у головному депозитарії або субдепозитарії відповідно до договору рахунок депо та має право віддавати розпорядження на виконання операцій за своїм рахунком депо.
