Чистий прибуток (net income; disposable income; Dl) – сума доходу, що залишається у розпорядженні підприємства, після виплати з його валового доходу сум податкових платежів, що входять у ціну продукції. До таких платежів належить податок на додану вартість, акцизний збір, мито та деякі інші збори. Розрахунок суми чистого доходу підприємства здійснюється за такою формулою:
ЧД = ВД - НДС - ПНц
де ЧД – сума чистого доходу, що залишається у розпорядженні підприємства;
ВД – Сума валового доходу, отриманого підприємством у певному періоді;
ПДВ – Сума податку на додану вартість, сплачена підприємством у аналізованому періоді;
ПНц – інші податкові платежі, що входять у ціну продукції, та інші збори, що сплачуються за рахунок доходу (митні збори та мита, акцизний збір тощо).
У загальному значенні чистий дохід – сума, що залишається після оплати або вирахування всіх витрат; синонім термінів «чисті надходження» (net earnings), «чистий прибуток» (net profit), «чистий збиток» (net loss) (залежно від цього, чи є цей показник позитивним чи негативним).
Для комерційного підприємства чистий дохід – різниця між сукупним обсягом продажів або сукупним обсягом витрат та витрат. Сукупні витрати включають вартість проданих товарів, зокрема амортизацію; сукупні витрати включають витрати з продажу, загальні та адміністративні витрати, і навіть відрахування з доходу (income deductions). Чистий дохід зазвичай зазначається до або після оподаткування прибутковим податком. Чистий дохід після оподаткування є підсумковий прибуток (bottom line), про яку зазвичай і говорять. На основі цього показника розраховуються дивіденди. За рахунок чистого доходу формується фонд оплати праці працівників, забезпечується задоволення соціально-побутових потреб колективу та розвитку.
Для приватних осіб чистий дохід – сукупний дохід за вирахуванням витрат, понесених з метою отримання сукупного доходу. Ці витрати здебільшого віднімаються до оподаткування.
З погляду інвестора чистий дохід – прибуток, отриманий на інвестиції, після відрахування всіх витрат, до або після відрахування податку на приріст капіталу.
Визначення чистого доходу, методика його розрахунку різняться окремих суб’єктів, а сфера застосування цього поняття у різних країнах неоднакова. Розрізняють чистий дохід: суспільства, держави, секторів економіки, юридичної та фізичної особи. Двоїстість визначення чистого доходу передбачає різні методи його обчислення.
Тож якщо чистий дохід – це дохід, очищений (тобто. за вирахуванням) від наступних після отримання обов’язкових платежів (податків, відсотків за банківський кредит тощо.), то його розрахунку роблять необхідні відрахування з валового доходу.
У Росії її використовується поняття чистий дисконтований дохід (ЧДД) держави. Його застосовують при розрахунку ефективності реалізації інвестиційного проекту. У цьому випадку він визначається як сума наведених до цін 1-го року різниць надходжень до бюджету та виплат із бюджету за весь період освоєння проекту:
Чистий дохід суспільства – вартість додаткового продукту, що становить частину національного доходу. У складі чистого доходу товариства виділяють чистий дохід юридичних осіб та централізований чистий дохід держави. У процесі розподілу, перерозподілу та використання чистий дохід держави розпадається на дві частини: централізовану та децентралізовану.
До централізованого чистого доходу держави входять податки. Він витрачається на загальні державні потреби: на структурну розбудову економіки, фінансування комплексних цільових програм, підтримку соціальної сфери (охорона здоров’я, освіту), нарощування науково-технічного потенціалу, зміцнення обороноздатності країни, проведення регіональної та національної політики.
Чистий дохід окремих інституційних секторів (домашні господарства, юридичні особи, державні установи, «решта світу» та ін.) утворюється після вторинного розподілу (перерозподілу) доходів. У масштабі держави він дорівнює національному доходу (національний дохід плюс (мінус) сальдо поточних трансфертів між даною країною та іншими країнами за певний період).
Чистий дохід юридичної особи – це сума факторних доходів, пов’язаних з виробництвом (доходи від найму, від підприємництва та власності) та сальдо балансу поточних трансфертів. Чистий дохід, що залишається у розпорядженні юридичних, використовується фінансування капітальних вкладень, поповнення оборотних засобів, технічне вдосконалення виробництва та т.д.
У Великобританії та Німеччині під чистим доходом (англ. disponble income, нім. Nettoeinkommen) розуміють дохід, який має особа після сплати податків, внесків у систему національного страхування та інших відрахувань типу відрахувань до пенсійного фонду. Крім того, це поняття використовують у національних рахунках як загальну суму доходів окремих осіб та домашніх господарств, яка може витрачатися на споживання та заощадження після вирахування прибуткового податку, внесків на національне страхування та переказів грошей за кордон (Система національних рахунків ООН пропонує всім країнам запроваджувати стандартну систему вимірювань показників, що входять до національних рахунків, у тому числі чистий дохід).
