Чинники формування дивідендної політики (dividend policy factors) – система факторів, що визначають вибір відповідного типу дивідендної політики акціонерної компанії на майбутній період. У практиці фінансового менеджменту ці фактори прийнято поділяти на чотири групи:
- Чинники, що характеризують інвестиційні можливості підприємства. До основних факторів цієї групи належать:
- стадія життєвого циклу компанії (на ранніх стадіях життєвого циклу акціонерна компанія змушена більше коштів інвестувати у свій розвиток, обмежуючи виплату дивідендів);
- необхідність розширення акціонерною компанією своїх інвестиційних програм (у періоди активізації інвестиційної діяльності, спрямованої на розширене відтворення основних фондів та нематеріальних активів, потреба у капіталізації прибутку зростає);
- ступінь готовності окремих інвестиційних проектів з високим рівнем ефективності (окремі підготовлені проекти вимагають прискореної реалізації з метою забезпечення ефективної їх експлуатації за сприятливої кон’юнктури ринку, що обумовлює необхідність концентрації власних фінансових ресурсів у ці періоди).
- Чинники, що характеризують можливості формування фінансових ресурсів із альтернативних джерел. У цій групі факторів основними є:
- достатність резервів власного капіталу, сформованих у попередньому періоді;
- вартість залучення додаткового акціонерного капіталу;
- вартість залучення додаткового позикового капіталу;
- доступність кредитів фінансовому ринку;
- рівень кредитоспроможності акціонерного товариства, який визначається його поточним фінансовим станом.
- Чинники, пов’язані з об’єктивними обмеженнями. До основних факторів цієї групи належать:
- рівень оподаткування дивідендів;
- рівень оподаткування майна підприємств;
- досягнутий ефект фінансового левериджу, зумовлений сформованим співвідношенням використовуваного власного та позикового капіталу;
- фактичний розмір одержуваного прибутку та коефіцієнт рентабельності власного капіталу.
- Інші фактори. У складі цих факторів можуть бути виділені:
- кон’юнктурний цикл товарного ринку, учасником якого є акціонерна компанія (у період піднесення кон’юнктури ефективність капіталізації прибутку значно зростає);
- рівень дивідендних виплат компаніями-конкурентами;
- невідкладність платежів за раніше отриманими кредитами (підтримка платоспроможності є більш пріоритетним завданням порівняно зі зростанням дивідендних виплат);
- можливість втрати контролю над управлінням компанією (низький рівень дивідендних виплат може призвести до зниження ринкової вартості акцій компанії та їхнього масового «скидання» акціонерами, що збільшує ризик фінансового захоплення акціонерної компанії конкурентами).
Оцінка цих чинників дозволяє визначити вибір тієї чи іншої типу дивідендної політики на найближчий перспективний період.
