Аудиторська вибірка (audit sampling) – це спосіб проведення аудиторської перевірки, у якому аудитор перевіряє документацію бухгалтерського обліку економічного суб’єкта не суцільним порядком, а вибірково, дотримуючись у своїй вимогам відповідного правила (стандарту) аудиторську діяльність.
Залежно від спрямованості та цілей аудиторської перевірки аудиторська вибірка може здійснюватися у різний спосіб. У практиці аудиту деякі види операцій прийнято перевіряти суцільним чином (наприклад, бухгалтерські операції з великих угод, незвичайні операції).
Для масових операцій, що здійснюються в суб’єкті господарювання постійно, аудитор обґрунтовує раціональну їх частку, що підлягає перевірці, яка повинна бути достатньо представницькою, щоб забезпечити необхідну надійність зробленим висновкам, і прийнятною за трудомісткістю та строками аудиторської перевірки. Критерії відбору можуть бути різними: наприклад, під час перевірки статутного капіталу – частки у статутному капіталі засновників (перевіряються всі засновники, внесок яких перевищує 10%); при перевірці правильності обліку кредитних операцій у банку – всі позички, що перевищують певний розмір або видані на термін понад певний (наприклад, 5 років тощо); під час перевірки дебіторську заборгованість – перші 5 найбільших дебіторів тощо.
Якщо сукупність операцій, що перевіряються, мала, то при проведенні цільової аудиторської перевірки може бути застосований суцільний контроль. Такий підхід до вибірки називається логічним. Головна вимога до аудиторської вибірки – репрезентативність (представницькість). Для масових операцій аудиторська вибірка проводиться статистичним способом. Цей підхід передбачає, що це елементи досліджуваної сукупності повинні мати рівну можливість бути відібраними у вибірку. Для забезпечення репрезентативності аудиторська фірма може використовувати:
- випадковий відбір (наприклад, за таблицею випадкових чисел);
- систематичний відбір (елементи відбираються через постійний інтервал, починаючи з випадково обраного числа, який будується або певному числі елементів сукупності, або з їхньої вартісної оцінці);
- комбінований відбір (комбінація різних методів випадкового та систематичного відбору).
Аудиторська фірма має право вдаватися до нерепрезентативної вибірки, якщо висновки аудитора не повинні стосуватися сукупності в цілому (наприклад, під час перевірки окремої групи операцій, за якою виявлено помилки).
За будь-якої вибірки аудиторська фірма аналізує всі помилки, що потрапили у вибірку, екстраполює отримані результати на всю перевірену сукупність і оцінює ризик аудиторської вибірки. Аудитор класифікує природу помилок та рекомендує заходи щодо їх усунення, а також зміни в організації бухгалтерського обліку, які дозволять уникнути помилок у майбутньому. Аудитор повинен також переконатися, що помилки у перевіреній сукупності не перевищують допустиму величину. При визначенні обсягу (розміру) аудиторської вибірки необхідно встановити ризик вибірки, допустимі та очікувані помилки.
Всі етапи обґрунтування аудиторської вибірки мають бути відображені в аудиторській документації.
