Аллонж (Allonge) — це аркуш паперу, який додається до векселя у разі, якщо нові (чергові) написи (індосаменти) не поміщаються на звороті векселі. На аллонжі може оформлятися і аваль.
Алонж – англ. Allonge, термін походить від французького слова «Allonger», і є окремим аркушем паперу, який прикладено до свого роду договору, найчастіше контракту чи іншому оборотному інструменту. Мета алонжу полягає в тому, щоб забезпечити місце для підпису уповноваженої особи (індосанта), яка робить передатний напис (індосамент), якщо на основному документі немає місця для підпису.
Перший індосамент на аллонжі здійснюється упоперек з’єднання додаткового аркуша з векселем так, щоб напис починався на векселі, а закінчувався на аллонжі. Алонж може бути не один. Тоді перший напис починається на попередньому аллонжі, а закінчується на новому аркуші. Усі написи на аллонжі розглядають як написи на самому векселі.
По суті, аллонж – це доповнення до векселя, що дає можливість робити передавальні написи після того, як зворотний бік самого векселя вже повністю заповнена написами. У зв’язку з падінням вексельного обігу необхідність в аллонжі нині виникає дуже рідко.
Передатний напис (індосамент) – напис на аллонжі та оборотній стороні векселя, що дає право отримати оплату за цим векселем особі, яка поставила на ньому підпис. Вексель з подібним написом передається необмежену кількість разів шляхом індосаменту. Зазвичай вони виробляються у такому порядку, як вони розміщені на самому векселі. У такому разі власником векселя і, власне, особою, яка має отримати платіж за ним, буде останній у цьому списку. Якщо було зроблено бланковая передатна напис (индоссат не указан), то пред’явник векселі отримує платіж у ньому, навіть якщо і не останній у списку.
