Активні операції (Active Transactions / Transactions with Assets) — це операції, створені задля розміщення та використання наявних у банку власних, залучених і позикових ресурсів із єдиною метою отримання прибутку при раціональному розподілі ризиків з окремих видів операцій та підтримці необхідного рівня ліквідності.
Активні операції поділяють на кредитні, обліково-кредитні і інвестиційні. Між ними існує тісний взаємозв’язок. Ці операції є найбільш прибутковими і водночас найбільш ризиковими. Тому банки зобов’язані підтримувати оптимальну структуру своїх активів та залежно від економічної ситуації змінювати її або на користь кредитів, або на користь інвестицій. На сьогоднішній день в Україні у структурі активних операцій банків переважають кредитні операції.
Кредитні операції пов’язані з наданням кредитів на основі терміновості, повернення та платності. Кредитні операції дуже різноманітні (див. Класифікація банківських кредитів). Їх поділяють на групи за такими категоріями:
- тип позичальника;
- засіб забезпечення;
- термін кредитування;
- об’єкти кредитування;
- вид рахунку;
- вид валюти кредитування;
- порядок видачі коштів;
- метод погашення;
- порядок нарахування та погашення відсотків;
- ступінь ризику та ін.
У кредитуванні, крім традиційних кредитів, значне поширення отримали кредитні лінії, відновлювані (роловерні) кредити та кредити з плаваючими відсотковими ставками.
Операції, пов’язані з придбанням (обліком) векселів або використанням векселів як заставу, відносять до обліково-кредитних активних операцій.
До інвестиційних активних операцій належать операції з придбання банками цінних паперів. Специфікою інвестиційних активних операцій вітчизняних банків є висока частка у банківських портфелях цінних паперів облігацій внутрішньої державної позики.
Розрізняють активні операції, які проводяться банком на комісійних засадах та власним коштом. Враховуються активні операції з активу балансу або активних рахунках позабалансового обліку.
(Див. Активи банківські, Банківські операції).
