Акциз (фр. accise, від латів. accidere – урізати) – це вид непрямого податку, переважно на предмети масового споживання, а також послуги; включається у ціну товарів чи тарифи на послуги.
Акцизи – це найпоширеніші державні непрямі (побічні) податки (збори) на певні продукти масового попиту (предмети розкоші, тютюн, алкогольні напої, дорогоцінні метали тощо), які стягують із виробників чи продавців товарів. Акциз включається у ціну товару, яку сплачує споживач товару, його розмір та сума стягуються до державного або місцевого бюджету. Акциз часто застосовується на окремі імпортні товари з метою захисту внутрішнього ринку та підтримки вітчизняного товаровиробника.
Акцизи зазвичай встановлюється на високорентабельні та монопольні товари. Оподатковуваним оборотом є вартість підакцизних товарів, що продаються виходячи із відпускних цін без акцизного збору. Перелік підакцизних товарів та ставки акцизу встановлені відповідними законодавчими актами.
Акцизний збір за алкогольні напої та тютюнові вироби сплачується шляхом придбання акцизних марок (знак, наклеюється на продукт та свідчить про сплату акцизу).
Ставки акцизу на товари бувають трьох видів:
- єдині — для товарів, сорти яких усередині групи мало відрізняються за якістю та цінами (сіль, сірники, цукор);
- диференційовані – Для товарів, що класифікуються за різними якісними ознаками: кольору, фортеці тощо. (вина, тканини тощо);
- середні – Для однорідних товарів, сорти яких мають різний рівень цін (тютюнові вироби).
За способом стягування поділяються на індивідуальні та універсальні. Індивідуальні акцизи встановлюються на окремі види товарів та послуг та стягуються за твердими ставками з одиниці виміру товару (послуг). Універсальні акцизи стягуються з валового обороту.
Платниками акцизу є споживачі, які купують товари, які обкладаються акцизним збором.
