Кредитна оцінка позичальника – Процедура, яку проводить банк для прийняття рішення про видачу позички.
При зверненні приватної особи перший крок кредитної організації – збір відомостей потенційного клієнта. І тому потенційному позичальнику пропонується заповнити анкету.
Далі інформація заноситься в комп’ютер і проходить через скоринг – статистичну оцінку кредитоспроможності. Однак найчастіше при значних сумах позик автоматизованою обробкою відомостей процес не обмежується, і наступним етапом стає особиста співбесіда.
У завдання спеціаліста з кредитів входять визначення категорії та оцінка спроможності потенційного позичальника. Вважається, що небажані для банку клієнти – люди, які за своєю природою є необов’язковими, фінансово неграмотними або з низьким достатком, т.к. саме вони допускають найбільше прострочення.
Під час особистої зустрічі найчастіше ставляться питання щодо наявності у потенційного клієнта необтяжених активів, таких як ліквідне майно, автотранспортні засоби, майнові права на нерухомість, цінні речі, сучасна побутова техніка, кошти на депозитних рахунках.
Завдання спеціаліста з кредитів – не оцінка того, на що можна звернути стягнення, а виявлення про «проблемних» або «сумнівних» клієнтів.
На цьому етапі у відповідях на питання необхідно пояснити, на що береться позика, яким чином планується її повернути, скільки грошей залишатиметься на життя після того, як позичальник зробить черговий обов’язковий щомісячний платіж.
Крім того, в процесі особистого спілкування фахівець найчастіше зіставляє надані дані: рід занять клієнта, його дохід та щомісячний платіж, ціль отримання кредиту.
Сумніви можуть викликати заявка на кредит на невелику суму при солідному доході, зазначена посада і вік позичальника, що не відповідає їй, а також місце проживання, яке явно не підходить за статусом людині із зазначеним доходом. Тобто. до обов’язків кредитного фахівця, як правило, входить пошук подібних невідповідностей.
Зловмисники часто використовують ті самі схеми: купують певний товар у кредит у сумнівних торгових точках, які можуть бути відомі банківським співробітникам. Таким чином, у процесі спілкування фахівці порівнюють заявки клієнтів із вже відомими ним моделями протиправних дій.
Часу проведення співбесіди відводиться досить мало, тому часто вона приймається виходячи з особистого досвіду співробітника банку.
Після співбесіди вже сформована кредитна справа клієнта спрямовується на перевірку в службу безпеки, завданням якої є перевірка справжності наданих документів та зазначених у них відомостей. Після отримання укладання служби безпеки справа повертається кредитним спеціалістам або спрямовується до кредитного комітету банку.
Аналогічно аналізуються заявки юридичних. Різниця лише в тому, що предметом вивчення фахівців стає не лише особиста інформація власників та керівників бізнесу, але також саме підприємство, його офіційна звітність, справжня ефективність роботи, перспективи на ринку тощо.
Таким чином, винесення кредитної оцінки – комплексна процедура, що складається з автоматизованого методу, особистої оцінки та перевірки відомостей клієнта.
