Неоплачені матеріальні цінності — цінності, отримані організацією (чи право власності ними, яке перейшло до організації), але ще оплачені.
Можливі причини несплати:
- прострочення платежу через відсутність коштів;
- дозволене відстрочення платежу;
- відмова від оплати до врегулювання спірних питань із постачальником.
Неоплачені матеріальні цінності враховуються на тих самих рахунках та статтях активу балансу, що й оплачені. При цьому заборгованість постачальникам за неоплачені матеріальні цінності враховується у пасиві балансу за статтями розділу «Кредиторська заборгованість»: «Постачальники та підрядники, векселі до сплати, інші кредитори»; у бухгалтерському обліку – на рахунках «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», «Розрахунки за претензіями», «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами», «Внутрішньогосподарські розрахунки» та ін.
Для обліку цінностей, які з будь-яких причин не оплачені, але надійшли на підприємство і до вирішення спірних питань перебувають на відповідальному зберіганні використовується рахунок «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання». Зокрема, на цьому рахунку ведеться облік неоплачених цінностей, які вже отримані від постачальників, але за умовами договору право власності на них переходить до покупця лише після повної оплати.
За затримку платежу понад встановлений договором термін постачальником може бути стягнуто пеню.
