Платоспроможність (Solvency) – здатність банку виконати законні вимоги кредиторів. Платоспроможність характеризується рівнем забезпеченості фінансових зобов’язань банку власним капіталом. p align=”justify”> Коефіцієнт платоспроможності банку розраховується як відношення власного капіталу банку до активів, зваженим на ризик.
Неплатоспроможність банку визначається як його неспроможність протягом одного місяця у повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, яка становить менше третини суми, встановленої Національним банком як мінімально потрібна.
Платоспроможність — величина, яку активи банку перевищують його зобов’язання.
Поняття платоспроможності подібне до поняття ліквідності. Спільним їм і те, що вони характеризують здатність банку виконувати свої фінансові зобов’язання. Відмінність у тому, що платоспроможність передбачає виконання зобов’язань з допомогою власного капіталу, тоді як ліквідність — повне виконання всіх зобов’язань банківської установи. Для банку ліквідність має першорядне значення, оскільки забезпечуючи її, банк буде платоспроможним.
Платоспроможність – здатність держави, юридичних і фізичних осіб повністю виконати свої зобов’язання по платежах з наявності в них коштів, необхідних і достатніх виконання цих зобов’язань. Від платоспроможності залежить доступом до кредитним ресурсам, вибір форми розрахунків між сторонами, терміни кредитування тощо.
Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні в нього кошти, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери, тимчасова фінансова допомога іншим підприємствам) та активні розрахунки (розрахунки з дебіторами) покривають його короткострокові зобов’язання (короткострокові кредити та позики, кредиторську заборгованість).
Платоспроможність розраховується як ставлення мобільних засобів підприємства для його поточних зобов’язань. Що цей показник, тобто. Чим більш ліквідними ресурсами (готівка, державні короткострокові зобов’язання, високоліквідні цінні папери банків, акціонерних товариств та ін.) має в своєму розпорядженні підприємство, тим швидше воно може виконати вимоги, поточні зобов’язання. Зменшення обсягу ліквідних активів, як і збільшення частки безнадійної заборгованості підприємства, знижує рівень його платоспроможності. Аналогічна ситуація складається при зростанні поточних зобов’язань щодо обсягу ліквідних активів та вимог.
Рівень платоспроможності підприємства значною мірою визначається станом його оборотних засобів. Для безперебійного ходу виробничого процесу частина оборотних засобів підприємства має бути у ліквідної формі. Це кошти, необхідних здійснення поточних платежів, виплати заробітної плати та інших. Якщо істотна частина оборотних засобів підприємства відволікається з цього обороту і перебуває у складі надлишкових запасів сировини, матеріалів, використовується для незабезпеченого комерційного кредитування інших підприємств, вкладається в низьколіквідні цінних паперів, то можливість підприємства погашати свої зобов’язання різко знижується та його платоспроможність зменшується.
Коефіцієнт платоспроможності виявляється у відсотках і показує рівень ризику партнерів. Сам ризик оцінюється двома показниками:
- ставленням статутного капіталу до загальних пасивів;
- ставленням статутного капіталу до суми пасивів за мінусом короткострокових зобов’язань.
Власні кошти порівнюються у першому співвідношенні із загальними пасивами (визначається їхня частка), у другому – із сумою довгострокових зобов’язань. Для підвищення платоспроможності необхідно збільшувати частку власних коштів у загальній сумі оборотних коштів, стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розплачуватись з боргами та домагатися того ж від своїх дебіторів, боржників.
Для оцінки поточної платоспроможності підприємства суму його оборотних засобів порівнюють із сумою його короткострокової заборгованості. Платоспроможним на поточну перспективу вважається підприємство, у якого розрахований таким чином показник дорівнює або більше.
Можливість погашення довгострокових позик характеризує здатність підприємства працювати тривалий період. Така оцінка необхідна виявлення на ранній стадії ознак банкрутства. Коефіцієнт, який відбиває платоспроможність підприємства з довгостроковим позикам, розраховується як ставлення позикового капіталу свого. Збільшення частки позикового капіталу структурі капіталу підприємства вважається ризикованим. Що значення коефіцієнта платоспроможності, то більше вписувалося заборгованість підприємства міста і нижче оцінка рівня довгострокової платоспроможності.
(Див. Ліквідність, Невиконання зобов’язань).
