Збалансований інвестиційний портфель (balanced portfolio) – портфель, що складається з різних інвестиційних об’єктів, що характеризується збалансованістю доходів, ризиків та ліквідності та відповідністю якостям, заданим при його формуванні.
Збалансований інвестиційний портфель – портфель, що складається з фінансових інструментів (переважно цінних паперів) повною мірою відповідних цілям та критерію його формування, виходячи з розробленої інвестиційної політики підприємства. Збалансованість інвестиційного портфеля досягається за рахунок цілеспрямованої диверсифікації окремих інструментів інвестування:
- при консервативному підході збалансованим є портфель, який за заданого рівня ризику дозволяє досягти найвищих значень рівня поточної прибутковості чи темпів приросту капіталу;
- при помірному (компромісному) підході збалансованим є портфель, який дозволяє наблизити значення рівня прибутковості, темпів зростання капіталу та рівня ризику до середньоринкових;
- при агресивному підході збалансованим є портфель, який за максимального (або заданого) рівня поточної прибутковості дозволяє досягти мінімального значення рівня ризику.
Синонімом збалансованого інвестиційного портфеля є термін «ефективний інвестиційний портфель» (efficient portfolio).
При формуванні будь-якого інвестиційного портфеля інвестор ставить певні цілі:
- досягнення необхідного рівня доходності;
- приріст капіталу;
- мінімізація інвестиційних ризиків;
- підтримання ліквідності інвестиційних коштів у прийнятному для інвестора рівні.
Облік пріоритетних цілей при формуванні інвестиційного портфеля лежить в основі визначення відповідних нормативних показників, що служать критерієм при відборі вкладень для інвестиційного портфеля та його оцінці. Залежно від прийнятих пріоритетів інвестор може встановити як такий критерій граничні значення приросту капітальної вартості, доходу, рівня допустимих інвестиційних ризиків, ліквідності. У складі інвестиційного портфеля можуть поєднуватися об’єкти з різними інвестиційними якостями, що дозволяє отримати достатній сукупний дохід за збереження ризику щодо окремих об’єктів вкладень.
Досягнення конкретного рівня прибутковості передбачає отримання регулярного доходу у поточному періоді, як правило, із заздалегідь встановленою періодичністю. Це можуть бути виплати відсотків за банківськими депозитними вкладами, заплановані доходи від експлуатації об’єктів реального інвестування, дивіденди та відсотки, що отримуються за акціями та облігаціями. Отримання поточного доходу впливає платоспроможність підприємства міста і враховується під час планування грошових потоків. Ця мета є основною для формування портфеля, особливо у ситуації короткострокового розміщення коштів.
Приріст капіталу забезпечується при інвестуванні коштів у об’єкти, що характеризуються збільшенням їхньої вартості у часі. Це справедливо для акцій молодих компаній-емітентів, особливо інноваційної спрямованості, з розширенням діяльності яких очікується значне зростання цін на їх акції, а також для об’єктів нерухомості. Саме приріст вартості та забезпечує інвестору отримання доходу. Такі інвестиції припускають більш тривалий період розміщення коштів і, зазвичай, ставляться до довгостроковим.
Мінімізація інвестиційних ризиків або безпека інвестицій означає невразливість інвестицій від потрясінь на ринку інвестиційного капіталу та стабільність отримання доходу. Підбір об’єктів, якими найімовірніші повернення капіталу й отримання запланованого доходу, дозволяє досягти бажаної мети. Однак мінімізація ризиків не означає повного усунення ймовірності негативних наслідків, вона лише сприяє досягненню їхнього допустимого рівня при забезпеченні дохідності, необхідної інвестору. Вона багато в чому залежить від ставлення інвестора до ризику.
Забезпечення достатньої ліквідності коштів, що інвестуються, передбачає можливість швидкого та беззбиткового обігу інвестицій у готівку або можливість їх швидкої реалізації. Ця мета не обов’язково пов’язана з попередніми, вона найбільш досяжна при розміщенні коштів у фінансові активи, які мають стійкий попит на фондовому ринку. Як правило, це акції та облігації відомих компаній, а також державні цінні папери.
Разом з тим жодна з інвестиційних цінностей не має всіх перерахованих властивостей у сукупності, що обумовлює альтернативність цілей формування інвестиційного портфеля. Так, безпека зазвичай досягається на шкоду високій прибутковості та зростанню вкладень. У світовій практиці безпечними (низкорисковими) вважаються боргові зобов’язання уряду, проте дохід за ними рідко перевищує середньоринковий рівень і, як правило, суттєвого приросту вкладень не відбувається. Цінні папери інших емітентів, реальні інвестиційні проекти здатні принести інвестору більший дохід, але існує підвищений ризик з погляду повернення коштів та отримання доходу. Інвестиційні об’єкти, що передбачають приріст вкладень, як правило, є найменш ліквідними – мінімальну ліквідність має нерухомість.
Враховуючи альтернативність інвестиційних цілей, неможливо досягти їх одночасного досягнення. Тому інвестор повинен встановити пріоритет певної мети стосовно іншої при формуванні свого портфеля.
Збалансований портфель характеризується повною реалізацією цілей інвестора шляхом відбору інвестиційних проектів або фінансових інструментів, які найбільш повно відповідають цим цілям.
