Стерилізація грошової маси – макроекономічний термін, що означає вилучення з економіки частини фінансів центральними банками.
У певній ситуації на фінансових ринках в економіці виявляється надлишок вільних коштів, тобто їхня більша кількість, ніж потрібна для обслуговування поточних оборотів. У такому разі надлишок може спричинити інфляцію та інші негативні процеси. Для того, щоб уникнути цього, центробанки проводять операції з вилучення грошей.
У сучасних умовах основним способом такого вилучення може бути проведення відповідних операцій на відкритому ринку. Існує кілька загальноприйнятих методів стерилізації грошової маси:
- продаж цінних паперів, наприклад, векселів, облігацій центрального банку, державних боргових зобов’язань;
- залучення вільних коштів фінансової системи на депозити у центральних банках.
Стерилізація грошової маси проводиться центральним банком країни у рамках грошово-кредитної політики.
Фінансова система у спрощеному вигляді працює наступним чином. Центральний банк країни проводить емісію грошей під збільшення своїх резервів. Це єдина можливість офіційно збільшити пропозицію. При цьому центральний банк розраховує приріст грошової бази відповідно до економічної ситуації країни. Якщо емісія виявляється понад цей запланований рівень, виникає необхідність у стерилізації.
Припустимо, завдяки сприятливій кон’юнктурі зовнішніх ринків баланс країни залишається позитивним. При цьому спостерігається приплив іноземної валюти, який суттєво зміцнив би курс національної валюти, що завдало б збитків експортерам. Тоді центральний банк викуповує валюту на відкритому ринку за національну валюту, що емітується. Насправді так і відбувається доти, поки торговельний баланс залишається позитивним.
Однак такі дії, зрештою, потенційно можуть призвести до інфляції та девальвації національної валюти. Щоб уникнути її, необхідно одночасно з емісією проводити стерилізацію, яку здійснює центральний банк.
