Зміст
Що таке франчайзинг?
Франчайзинг (franchising) — продаж ліцензії на технологію або товарний знак фірми, що має високий імідж на ринку, за умови дотримання покупцем (франчайзіатом), запропонованих продавцем ліцензії (франчайзером) стандартів якості продукції та послуг у процесі її реалізації. Для покупця придбання такої ліцензії є однією із форм інноваційних інвестицій (інвестицій у нематеріальні активи). До практики франчайзингу підприємства вдаються зазвичай ранніх стадіях свого життєвого циклу (особливо малі підприємства).
Франчайзинг – форма ділового співробітництва великого та малого бізнесу, в рамках якої потужні корпорації (франчайзери) надають право (франшизу) дрібнішим фірмам, підприємцям (франчайзі) діяти як дилери на ринку від імені франчайзера з використанням його ліцензії, технології, ноу-хау фірмової торгової марки. Франчайзі зобов’язаний здійснювати свою діяльність протягом обумовленого договором (franchise agreement) часу та у конкретному місці з дотриманням обумовлених стандартів та якості. Франчайзер гарантує партнеру забезпечення товарами, технологією, консультує його з проблем вибору сфери торгівлі або послуг, організації збутової мережі, розробки та реалізації рекламної компанії, надає найрізноманітнішу допомогу в підприємництві. На основі франчайзингу створюються ланцюжки (мережі) підприємств у сфері торгівлі, послуг.
У вітчизняному законодавстві поняттю “франчайзинг” відповідає “договір комерційної концесії”. За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов’язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без вказівки терміну право використовувати у підприємницькій діяльності користувача комплекс виключних прав, що включають право на власника, що включає право на товарний знак, знак обслуговування, а також права на інші передбачені договором об’єкти виняткових прав, зокрема комерційне позначення, секрет виробництва (ноу-хау).
Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу виняткових прав, ділової репутації та комерційного досвіду правовласника у певному обсязі (зокрема, із встановленням мінімального та (або) максимального обсягу використання), із зазначенням або без вказівки території використання стосовно певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів , отриманих від правовласника або вироблених користувачем, здійснення іншої торговельної діяльності, виконання робіт, надання послуг).
У ряді випадків термін франчайзинг означає передачу державою приватній фірмі права експлуатації свого майна та надання деяких послуг населенню – наприклад, коли муніципалітет передає фірмі управління трамвайною мережею або водопроводом у місті зі сплатою спеціального податку з виручки. Територія, де діє такий франчайзинг, називається англійською franchise area.
Історія виникнення франчайзингу
Прототипом сучасної системи франчайзингу прийнято вважати систему продажу та обслуговування швейних машин Зінгера. Засновник всесвітньо відомої компанії “Singer Sewing machine company” Ісаак Зінгер став родоначальником сучасного франчайзингу. Починаючи з 1851 року фірма Зінгера укладала з дистриб’юторами товару письмовий договір на передачу франшизи, договором передавалося право на продаж та ремонт швейних машинок на певній території Сполучених Штатів.
На момент організації першої у світі повноцінної франчайзингової системи фірма Зінгера забезпечила масове виробництво швейних машин, що дозволяє підтримувати найконкурентніші ціни, але при цьому не мала налагодженої системи сервісу, яка б організувати обслуговування та ремонт машин на всій території США. У зв’язку з цим і було створено франчайзингову систему, яка надавала фінансово-незалежним фірмам виняткові права продавати та обслуговувати швейні машини на певній території. Ці перші франшизи, по суті, були діючими дистриб’юторськими угодами з додатковими обов’язками франчайза (дилера) обслуговувати машини.
Сучасний франчайзинг зазнав справжнього піднесення у 1898 р., коли компанія «Дженерал моторс» почала застосовувати франчайзингове дилерство.
У 1920-х роках у США почав розвиватися стандартний товарний франчайзинг. За принципом франчайзингу почали будувати свої взаємини із власниками роздрібних магазинів великі оптові постачальники. Оптовий продавець (або франчайзер) давав можливість невеликим роздрібним організаціям, що торгують, отримувати додатково численні знижки, використовувати марку торгової фірми і при цьому зберігати свою незалежність.
Після кризи економіки США 1930 року франчайзинг почали освоювати нафтопереробні компанії. Так з’явилися перші мережеві бензоколонки, що належали незалежним франчайзі. Як правило, заправні станції передавалися дрібним місцевим підприємцям за умов оренди.
Класичний товарний франчайзинг, що розподіляє у системі «франчайзер — франчайзер» товари, та послуги почав видозмінюватися лише у 50-х роках минулого століття.
В 1945 Рей Крок, майбутній засновник компанії Мак Дональдс, зацікавився причинами популярності одного невеликого ресторану в San Bernardino на Заході США. В результаті він звернувся до власників успішного ресторану і незабаром отримав ліцензію на право купівлі-продажу таких ресторанів. У 1955 році Рей Крок заснував компанію Мак Дональдс Систем, Інк., яка є родоначальником франчайзингу бізнес-формату (Business Format Franchisings), тобто франчайзингу в його сучасному вигляді, коли разом з франшизою передається ціла система ведення бізнесу.
Переваги франчайзингу
Переваги для франчайзера
Для франчайзера пріоритетна вигода франчайзингу у тому, що він отримує хоч і невеликий, але гарантовано-стабільний обсяг продажу своєї продукції, оскільки франчайзі зобов’язані купувати в нього певні договором партії товару, витратних матеріалів чи іншої продукції/послуг. Якщо дохід стабільний, його можна з успіхом планувати на майбутнє, а значить, розвивати нові напрямки.
При цьому франчайзер не обтяжений труднощами, пов’язаними з низкою витрат, які є у традиційних гравців, – навчання та підбір персоналу, контроль якості і т.д. Крім того, розвиток франчайзингової мережі є чудовою рекламою бренду, яка не потребує спеціальних фінансових вкладень.
Переваги для франчайзі
Використання перевіреної бізнес-системи. Перш ніж пропонувати свою франшизу на ринку, франчайзер повинен «довести до ладу» свою бізнес-систему, відпрацювати всі бізнес-процеси та довести ефективність свого бізнесу. Більше того, франчайзер для ефективного розвитку франчайзингової мережі повинен мати флагманське підприємство, на підставі якого відбувається клонування бізнесу. Тому, купуючи франшизу, підприємець набуває вже перевіреної та відпрацьованої бізнес-моделі, яка довела свою ефективність.
Можливість відкрити власну справу. Незважаючи на те, що франчайзер має певний ступінь контролю над франчайзі, який спрямований переважно на підвищення ефективності діяльності партнерів шляхом виявлення можливих проблем партнерських підприємств на стадії їх зародження, франчайзі зберігає економічну та юридичну самостійність.
Можливість вибору галузі. Потенційний франчайзі може ознайомитися з бізнесом франчайзера до етапу інвестування власних коштів. Це можна зробити на основі відкритої інформації — комерційної пропозиції франчайзера та його підприємств, що діють, як власних, так і партнерських.
Можливість знизити ризики. Відкриваючи партнерське підприємство, при добре опрацьованій франчайзинговій програмі, франчайзі стає частиною «сім’ї», тобто, на відміну від незалежного підприємства, що відкривається, франчайзер не залишає партнерів віч-на-віч з безліччю проблем і ризиків початківця бізнесу.
Вдалий вихід на ринок забезпечений. Однією з основних вимог до франшиздатного бізнесу є затребуваність товарів або послуг, що надаються компанією-франчайзером. Тому, купуючи успішну бізнес-ідею та починаючи свою діяльність під уже відомим брендом, франчайзі до початку відкриття свого підприємства вже має коло лояльних до бренду споживачів.
Мінімальні витрати на рекламу та маркетинг. У зв’язку з тим, що франчайзі починає вести свою діяльність як частину відомої мережі, його витрати на первинну рекламу зводяться до забезпечення відкриття франчайзингового підприємства на локальному ринку. Також справа і з поточною рекламою, яка спрямована на «розкрутку» франчайзингової мережі в даному конкретному регіоні.
Отримання доступу до бази знань франчайзера. Франчайзер, надаючи партнерам свою бізнес-систему, передає не лише налагоджений механізм, а й «інструкцію» щодо її ефективного використання. Франчайзер навчає своїх партнерів, як потрібно ефективно будувати бізнес, враховуючи всі його специфічні особливості.
Гарантована система постачання. Оскільки франчайзинг, як правило, для компаній є пріоритетним напрямком діяльності, і партнери — франчайзі — мають найкращі умови, франчайзер прагне забезпечити цей напрямок найбільшими ресурсами, зокрема це стосується й питань постачання.
Недоліки франчайзингу
Франчайзі змушені дотримуватися правил та обмежень, встановлених франчайзером, навіть якщо вони не приносять максимальної користі бізнесу.
Франчайзі часто зобов’язані закуповувати сировину та продукцію у постачальників, призначених франчайзером, що може обмежувати їх доступ до вільного ринку та змушувати купувати сировину та продукцію за завищеними цінами.
Для франчайзі можуть бути встановлені жорсткі обмеження на вихід з бізнесу, включаючи заборону відкриття конкуруючих організацій протягом певного терміну або на певній території.
Франчайзі рідко можуть вплинути на питання централізованого маркетингу та реклами, але при цьому можуть бути змушені оплачувати централізовані маркетингові та рекламні кампанії. Таким чином, їхні засоби можуть використовуватися не в їхніх найкращих інтересах.
