Ліміт відповідальності за кожним судном – Обмеження майнової відповідальності судновласника виходячи з норм національного морського права, а також міжнародних звичаїв мореплавання.
Національні системи обмеження відповідальності можна звести до трьох основних груп:
- англійська система обмеження відповідальності, за якої відповідальність судновласника обмежується сумою, що дорівнює добутку певної кількості грошових одиниць на тоннаж судна;
- романська система обмеження відповідальності, коли він власник судна хоч і відповідає за будь-яке майно, але може обмежити свою відповідальність, відмовившись від судна і фрахту на користь кредиторів;
- німецька система обмеження відповідальності, коли він відповідальність судновласника обмежується судном і фрахтом, причому об’єктом стягнення служить судно і фрахт.
У 1927 та 1957 гг. у Брюсселі було прийнято дві міжнародні Конвенції з обмеження відповідальності власників морських суден.
У 1976 р. у Лондоні було прийнято нову Конвенцію про обмеження відповідальності з морських претензій. У ній були визначені особи, які мають право на обмеження відповідальності, перераховані претензії, за якими може бути обмежена відповідальність, встановлені нові, вищі ліміти відповідальності, регламентований порядок освіти та розподілу обмежувального фонду.
