Ризикова надбавка метод забезпечення фінансової стійкості результатів страхових операцій шляхом включення до страхових тарифів відповідної додаткової фіксованої суми (зазвичай у відсотках від нетто-ставки). Призначена для створення щорічного фонду страхування у розмірах, що забезпечують виплату страхового відшкодування за підвищених збитків при стихійних лихах.
Середній за кілька років рівень виплат страхового відшкодування становить нетто-ставку зі страхування будь-якого майна. Фактичні виплати за роками відхиляються від цього рівня, тобто. можуть бути вищими або нижчими за обчислені страхові платежі. Найімовірніший ступінь відхилення можливих виплат від середнього рівня визначається статистичним методом найменших квадратів та іншими методами. Збільшення нетто-ставки на величину цього ймовірного відхилення в одноразовому або більшому розмірі становить ризикову надбавку.
Ризикова надбавка — частина нетто-ставки, призначена покриття можливих відхилень збитковості страхової суми від її середнього (очікуваного) призначення. Розмір ризикової надбавки залежить від заданого рівня гарантії безпеки та величини середньоквадратичного відхилення суми виплат (збитків).
Призначення ризикової надбавки те саме, що й запасних фондів у страхуванні, але водночас відрізняється від нього. Запасні фонди призначаються задля забезпечення підвищених виплат відшкодування з усіх видів страхування. Вони застосовуються тоді, коли збитки зі страхування одних видів майна не перекриваються позитивними результатами за іншими.
Ціль ризикової надбавки — створити стійкість щорічних результатів у рамках страхування кожного виду майна. Ризикова надбавка підвищує стабільність результатів страхування шляхом збільшення розміру страхових тарифів.
При концентрації у страховій організації коштів за багатьма видами страхування витрати на підвищених збитках окремих видів застрахованого майна перекриваються з допомогою надходжень за іншим страховим операціям.
