XYZ-аналіз — один із математико-статистичних методів аналізу, що використовується для структуризації певних економічних явищ та фактів, у т.ч. в теорії управління запасами, логістики та маркетингу для структуризації споживання товарів за фактором стабільності споживання та можливості його передбачення.
Об’єктами застосування XYZ-аналізу можуть бути різні економічні показники компанії: обсяг продажу, виручка, матеріальні витрати, кількість постачальників тощо. Одним із найпоширеніших напрямків застосування даного методу є визначення товарів, які мають стійкий попит (обсяги продажів), сезонний та випадковий. Це дозволяє зробити оптимізацію складських запасів та звільнити додаткові ресурси.
XYZ-аналіз продаж дозволяє класифікувати клієнтів за стадіями взаємин. При цьому клієнти-споживачі товарів потрапляють у групу Xякщо їх споживання має майже стабільний характер, мінливість випадкова (наприклад, до 20% щомісяця, до 5% на тиждень). Група Y характеризується певними тенденціями споживання (наприклад, сезонністю) або нестабільностями (змінність споживання коливається між 20 і 50% щомісяця, тижнева передбачуваність споживання – не менше 70%). Потреба в групі Z є стохастичною, мінливість споживання сягає понад 50% щомісяця, тижнева передбачуваність – менше 70%.
Методика проведення XYZ-аналізу полягає в групуванні об’єктів аналізу в міру однорідності аналізованих параметрів (за коефіцієнтом варіації) і є наступною послідовністю кроків:
- Визначаються об’єкти аналізу: клієнт, постачальник, товарна група/підгрупа, номенклатурна одиниця тощо.
- Визначається параметр, яким проводитиметься аналіз об’єкта: середній товарний запас; об’єм продажу; дохід; кількість одиниць продажу; кількість замовлень тощо.
- Визначаються масштаб періоду та кількість періодів, за якими проводитиметься аналіз: тиждень, декада, місяць, квартал/сезон, півріччя, рік. Цей метод аналізу має сенс, якщо кількість аналізованих періодів більше трьох. Чим більша кількість періодів, тим більш показовими будуть результати. При цьому сам період повинен бути не меншим, ніж горизонт планування, прийнятий у цій компанії.
- Визначається коефіцієнт варіації кожного об’єкта аналізу.
- Відсортуються об’єкти аналізу за зростанням значення коефіцієнта варіації.
- Визначаються групи об’єктів X, Y та Z.
XYZ-аналіз використовується при електронному плануванні ресурсів в ERP-системах і дозволяє прогнозувати та планувати власні потреби фірми у сировині, матеріалах, комплектуючих тощо, керувати складськими запасами, постачанням за рахунок застосування системи замовлень, структурувати взаєморозрахунки з постачальниками, покупцями, використовувати різні стратегії роздрібного ціноутворення, підвищувати лояльність покупців, грамотно формувати та контролювати асортиментну матрицю підприємства.
XYZ-аналіз добре доповнює ABC-аналіз асортименту. Особливо плідно, коли вони застосовуються у поєднанні один з одним у вигляді матриці з дев’яти квадрантів, що дозволяє класифікувати процеси та об’єкти по дев’яти групах. Так, товари, які приносять фірмі максимальний прибуток і максимально стабільні за рівнем продажів, потраплять до групи AX, а малоприбуткові товари з нестабільним продажем — до групи CZ. Як правило, найбільш перспективною групою AX фірми доручається займатися найдосвідченішим і вмілим менеджерам, а групою CZ, від якої прибуток фірми залежить набагато менше, займаються менеджери-початківці. Тут їм є де виявити свої можливості, та й працювати буде не так складно: замовлення в цій категорії відбуваються рідше, допуски за відхиленнями вище, і жорстко лімітується лише сума, що витрачається на цю товарну позицію за певний період.
XYZ-аналіз має обмеження у використанні. Насамперед це вимога до обсягу використовуваних даних. Чим їх більше, тим надійніше виявляться отримані результати. Число досліджуваних періодів, як мовилося раніше, має бути не менше трьох. На результати розрахунків та оцінок може дуже критично вплинути сезонність товару. Крім того, як і інші статистичні методи, цей вид аналізу не застосовується у разі динамічно мінливої ситуації, наприклад, при виведенні на ринок нового товару (аналогами якого компанія досі не торгувала) або одноразового придбання якихось товарних позицій. Коли кількість продажів новинки щотижня зростає, XYZ-аналіз нічого не дасть, товар неминуче потрапить до «нестабільної» групи Z. Вважається також, що XYZ-аналіз позбавлений сенсу для підприємств або компаній, що працюють «на замовлення»: подібні прогнози їм просто не потрібні .