У мерчандайзингу найчастіше використовуються такі терміни та позначення.
«Стежка» — маршрут, яким покупець рухається до місця, де можна купити товар. Побудова «стежки» та проведення по ній покупця – одне з головних завдань мерчандайзингу. Тут слід зазначити такі основні закономірності:
- 80-90% покупців обходять всі точки продажу, розташовані по периметру торгового залу, рухаючись проти годинникової стрілки, і лише 40-50% відвідувачів обходять внутрішні лави;
- покупці не люблять починати маршрут із середніх рядів, вони не люблять повертатися назад та люблять «зрізати кути»;
- Найбільш гарячими областями у своїй є місця початку потоку покупця і зони кас.
«Сильні зони» у торговому приміщенні — це зони найбільшого привернення уваги покупців: правий бік за маршрутом руху покупця, бічні полиці стелажів, перехрестя «стежок покупців», виступи в стелажах, а також місця, куди покупець «упирається поглядом».
«Слабкі зони» у торговому приміщенні — це зони найменшого привернення уваги покупців: ліва сторона за маршрутом руху покупця, середні ряди, безвиході рядів, кути торговельного залу, а також область, що примикає до входу.
“Золотий трикутник” — торгова площа, розташована між вхідними дверима, касою та найходовішим товаром у магазині (зазвичай невеликому, компактному). Саме тут має бути товар, яким магазин хоче зацікавити покупця.
У мерчандайзингу прийнято поділ товарів у торговому залі за товарними групами:
- товари повсякденного попиту. Купівля цих товарів є метою практично кожного візиту покупця до торгової точки. Їх часто називають магазиноутворюючими товарними групами. Це молоко та молокопродукти, м’ясо та м’ясопродукти тощо;
- товари періодичного попиту. Купівля цих товарів планується один раз на кілька візитів. Це предмети гігієни, шоколадні набори, дорогий алкоголь, подарунки;
- товари імпульсивного (імпульсного) попиту. Купівля цих товарів зазвичай не планується. До них можуть бути віднесені леза для гоління, жувальна гумка та ін.
