У процесі діяльності компанії постійно піддаються впливу різних видів ризиків. Настання (реалізація) тих чи інших ризиків надає певний негативний вплив на діяльність компанії, її фінансові результати, досягнення стратегічних та інших цілей. При цьому прояв окремих видів ризиків може мати критичний (фатальний) вплив на компанію, привівши її на межу банкрутства. Тому управління ризиками є одним із ключових аспектів менеджменту.
Зміст
Що таке управління ризиками?
Управління ризиками, ризик-менеджмент (англ. risk management) – процес прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на зниження ймовірності виникнення несприятливого результату та мінімізацію можливих втрат проекту, спричинених його реалізацією.
Управління ризиками — це ідентифікація, оцінка та пріоритезація ризиків, за якими слідує скоординоване та економічне використання ресурсів з метою мінімізації, моніторингу та контролю ймовірності чи впливу несприятливих подій або з метою максимізації прибутку (можливостей).
Теоретично ризик-менеджменту виділяють дві групи ризиків:
- чисті ризикиякими у разі реалізації виникають лише збитки (наприклад, соціальні ризики);
- спекулятивні ризикипри реалізації яких можливе отримання як збитків, і прибутку (наприклад, фінансові ризики).
Ризики можуть виходити з різних джерел, включаючи невизначеність на фінансових ринках, загрози від збоїв проекту (на будь-якому етапі проектування, розробки, виробництва або життєвого циклу), юридичний ризик, кредитний ризик, нещасні випадки, природні явища, техногенні катастрофи, настання форс-мажорних обставин тощо.
Існує два типи подій: негативні події можуть бути класифіковані як ризики (загрози)тоді як позитивні події класифікуються як можливості.
Методи, визначення та цілі управління ризиками суттєво варіюються залежно від сфери їх застосування: управління проектами, безпека, проектування, промислові процеси, фінансові портфелі, актуарні оцінки, громадська охорона здоров’я тощо.
Стратегії управління ризиками (невизначеності з негативними наслідками) зазвичай включають запобігання загрози, зниження негативного впливу або ймовірності загрози, передачу всієї або частини загрози іншій стороні або утримання деяких або всіх потенційних або фактичних загроз, що несуть у собі і можливості (невизначеність з якої можна отримати вигоду).
В ідеалі управління ризиками передбачає встановлення пріоритетів, відповідно до якого ризики з найбільшою втратою (або впливом) і найбільшою ймовірністю їх виникнення приймаються до розгляду в першу чергу, а ризики з меншою ймовірністю виникнення та меншими втратами обробляються в порядку зменшення. Але на практиці часто буває складно встановити коректні пріоритети для ризиків з високою ймовірністю виникнення, але нижчим рівнем втрат порівняно з ризиками з високими втратами, але з меншою ймовірністю їх виникнення.
Управління ризиками також стикається з труднощами у розподілі ресурсів. Це ідея альтернативних витрат. Ресурси, витрачені управління ризиками, могли б бути витрачені більш вигідні види діяльності. Знову ж таки, ідеальне управління ризиками зводить до мінімуму витрати (трудові, фінансові чи інші види ресурсів), а також мінімізує негативні наслідки ризиків.
Управління ризиками є центральною частиною стратегічного управління будь-якого бізнесу. Управління ризиками допомагає виявляти та усувати ризики, з якими стикається компанія, і тим самим збільшувати можливість успішного досягнення цілей бізнесу. Тому управління ризиками:
- покращує процес прийняття рішень, планування та встановлення пріоритетів;
- допомагає більш ефективно розподіляти капітал та ресурси;
- дозволяє передбачити, що може піти не так, звести до мінімуму кількість «проколів», або, у гіршому випадку, запобігти катастрофі або серйозним фінансовим втратам;
- значно підвищує ймовірність успішної реалізації бізнес-плану у встановлені терміни та виконання плану бюджету.
Етапи управління ризиками
Процес управління ризиками включає ряд етапів:
- Ідентифікація ризиків.
- Аналіз та оцінка ризиків, встановлення пріоритетів за категоріями (видами) ризиків.
- Пошук шляхів зниження ймовірності реалізації ризиків та мінімізації можливих негативних наслідків.
- Реалізація стратегії управління ризиками.
- Моніторинг та контроль ризиків.
Принципи управління ризиками
Міжнародна організація стандартизації (ISO) визначає такі принципи управління ризиками.
Управління ризиками має:
- створити цінність – ресурси, витрачені на пом’якшення ризику, повинні бути меншими, ніж наслідки бездіяльності;
- бути невід’ємною частиною організаційних процесів;
- бути частиною процесу прийняття рішень;
- чітко позначати невизначеності та припущення;
- бути систематичним та структурованим процесом;
- ґрунтуватися на найкращій наявній інформації;
- бути адаптованим;
- враховувати людські чинники;
- бути прозорим та інклюзивним;
- бути динамічним, ітеративним та реагувати на зміни;
- бути здатним до постійного поліпшення та вдосконалення;
- постійно чи періодично переоцінюватися.
Методи та інструментарій ризик-менеджменту
Базовими методами ризик-менеджменту є відмова від ризику, зниження, передача та прийняття.
Ризик-інструментарій значно ширший. Він включає політичні, організаційні, правові, економічні, соціальні інструменти, причому ризик-менеджмент як система припускає можливість одночасного застосування кількох методів та інструментів ризик-управління.
Найчастіше застосовуваним інструментом управління ризиками є страхування. Страхування передбачає передачу відповідальності за відшкодування передбачуваних збитків сторонньої організації (страхової компанії). Прикладами інших інструментів можуть бути:
- Відмова від надмірно ризикової діяльності (метод відмови). Хоча повна ліквідація всіх ризиків рідко можлива, стратегія запобігання ризику призначена для того, щоб відхилити якнайбільше загроз, що несуть у собі дорогі, критичні та деструктивні наслідки для бізнесу.
- Профілактика чи диверсифікація (метод зниження). У ряді випадків компанії можуть вжити ряд заходів, що дозволяють знизити рівень впливу тих чи інших видів ризиків, забезпечивши цим прийнятний рівень ризику-прибутковості.
- Аутсорсинг витратних функцій (метод передачі). Іноді наслідки ризику поділяються чи розподіляються між кількома учасниками проекту чи бізнес-партнерами. Ризик також може бути повністю переданий третій стороні, наприклад, постачальнику або діловому партнеру.
- Формування резервів чи запасів (метод прийняття). Компанії вирішують зберегти ризик і мати справу з будь-якими потенційними наслідками його реалізації, якщо очікуваний прибуток проекту більший, ніж втрати у разі ризику.
