Амортизація являє собою поступове перенесення суми, яка була витрачена на купівлю основних засобів, на продукцію, що випускається (послугу, товар). У процесі експлуатації основні засоби піддаються фізичному та моральному зносу.
Фізичний знос – Це експлуатаційне або природне зношення, поступова втрата споживчої вартості основних фондів у процесі виробництва. Інтенсивність фізичного зносу залежить від виробничого навантаження та умов утримання основних фондів, від на них сил природи (вологість тощо.).
Моральне зношування — це знецінення обладнання, машин під впливом технічного прогресу — внаслідок здешевлення виробництва аналогічного обладнання, створення принципово нових, економічніших та/або продуктивних машин чи обладнання.
Таким чином амортизація є систематичним розподілом вартості необоротних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
При цьому вартість, що амортизується – Це первісна або переоцінена вартість необоротних активів, зменшена на ліквідаційну вартість. В свою чергу, ліквідаційна вартість є суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання, за винятком витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією).
Термін корисного використання — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) обсяг продукції (робіт, послуг), що очікується підприємством.
Ліквідаційну вартість та строк корисного використання підприємство встановлює самостійно та фіксує у наказі по підприємству при визнанні об’єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс).
Об’єктами нарахування амортизації є кошти, якими підприємство або володіє, або користується прав оперативного управління чи господарського відання. Об’єктом амортизації є вартість основних засобів, крім вартості земельних ділянок та природних ресурсів.
Амортизацію нараховують щомісяця протягом терміну корисного використання.
Зміст
Що таке норма амортизації?
Нормою амортизації Основні засоби називають показник, зворотний термін корисного застосування об’єкта, який розраховується окремо для кожної групи основних засобів, а також в залежності від умов їх експлуатації. Норма амортизації розраховується як відсоткове відношення річної амортизації до початкової вартості основних засобів.
Норма амортизації – це встановлений законодавчо або в іншому порядку відсоток від балансової вартості основних фондів, що списується щорічно на собівартість продукції.
Норма амортизації пов’язана з терміном корисного використання різних основних фондів. Цей термін визначається з урахуванням темпів розвитку науки і техніки, технічних можливостей щодо випуску нових засобів, співвідношення між потребами та можливостями у сфері виробництва та регламентується законодавчо.
Класифікація груп основних засобів, а також мінімально допустимі терміни їхнього корисного використання, встановлені Податковим кодексом України (ПКУ):
Норма амортизації розраховується за такою формулою:
де A – Норма амортизації;
S – Термін корисного використання об’єкта основних фондів.
Методи нарахування амортизації
Амортизація основних засобів у податковому обліку нараховується з використанням тих самих методів, що застосовуються до об’єктів основних засобів у бухгалтерському обліку та які при цьому обумовлені у наказі про облікову політику підприємства з метою складання фінансової звітності (пп. 145.1.5, 145.1.9 ПКУ) . При цьому податкова амортизація, як і бухгалтерська, нараховується помісячно (починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію), а квартальна сума податкової амортизації (по кожному об’єкту) визначається як сума нарахованих амортизаційних відрахувань по об’єкту за 3 місяці звітного кварталу.
Прямолінійний метод нарахування амортизації
При прямолінійному методі річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на термін корисного використання об’єкта основних засобів:
Агод = АмС : Т АмС = ПС - ЛС
Арік – Річна сума амортизації;
АМС – вартість, що амортизується;
Т – Термін корисного використання об’єкта;
ПС – первісна вартість;
ЛЗ – Ліквідаційна вартість.
Розмір амортизації залежить від терміну використання об’єкта основних засобів.
Перевага прямолінійного методу нарахування амортизації полягає у простоті розрахунку: вартість об’єкта основних засобів списується рівними частинами протягом усього терміну його експлуатації.
Недоліком даного методу є те, що він не враховується моральне зношування об’єктів основних засобів і фактор підвищення витрат на ремонти в міру його експлуатації (особливо в останні роки використання об’єкта основних засобів).
Метод зменшення залишкової вартості
При використанні методу зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від розподілу ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.
Агод = ОСТ (ПС) х На На = 1 - (ЛС : ПС)1/Т
Арік – Річна сума амортизації;
ОСТ – залишкова вартість;
ПС – первісна вартість;
На – Норма амортизації;
ЛЗ – Ліквідаційна вартість;
Т – Термін корисного використання об’єкта.
Переваги методу зменшення залишкової вартості: протягом перших років експлуатації об’єкта основних засобів накопичується значна сума коштів, необхідні його відновлення.
Недоліки: передбачає обов’язкову наявність ліквідаційної вартості, необхідної для розрахунку норми амортизації Якщо ж ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то складова (ЛЗ: ПС)1/Т також дорівнюватиме нулю. Таким чином, річна сума амортизації виявиться рівною первісній вартості.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості
При використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, що обчислюється згідно з терміном корисного використання об’єкта, та подвоюється.
Агод = ОСТ (ПС) х На На = (АмС : Т) х 2
Арік – Річна сума амортизації;
ОСТ – залишкова вартість;
ПС – первісна вартість;
На – Норма амортизації;
АМС – вартість, що амортизується;
Т – Термін корисного використання об’єкта.
Переваги: протягом перших років експлуатації об’єкта основних засобів накопичується значна сума коштів, необхідні його відновлення.
Цей метод дає можливість протягом першої половини корисного терміну використання основних засобів відшкодувати до 60-70% їх вартості.
Недоліки: даний метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).
Кумулятивний метод нарахування амортизації
При кумулятивному методі річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується розподілом кількості років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.
Агод = АмС х kі kі = Кл : Сл
Арік – Річна сума амортизації;
АМС – вартість, що амортизується;
kі – Кумулятивний коефіцієнт;
Дол – Кількість років, що залишилися до кінця терміну корисного використання об’єкта основних засобів;
Зл – Сума кількості років корисного використання об’єкта основних засобів.
Наприклад, для об’єкта основних засобів з терміном служби 5 років кумулятивне число становитиме:
1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15
Відповідно кумулятивний коефіцієнт кожного року експлуатації об’єкта складе:
- в перший рік – 5/15
- у другий рік – 4/15
- у третій рік – 3/15
- у четвертий рік – 2/15
- у п’ятий рік – 1/15
Переваги кумулятивного методу нарахування амортизації:
- у роки, коли інтенсивність використання об’єкта основних засобів максимальна, амортизується більшість його вартості;
- у перші роки накопичуються кошти для заміни об’єкта основних засобів, що амортизується;
- забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт об’єктів основних засобів, що амортизуються, що припадають на останні роки їх використання без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума нараховується амортизації в ці роки зменшується.
Недоліки: певний ступінь трудомісткості у проведенні розрахунків
Виробничий метод нарахування амортизації
При виробничому методі нарахування амортизації місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство розраховує зробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
Амес = Nмес х На На = АмС : Nобщ
Аміс – місячна сума амортизації;
Nміс – Фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг);
На – Норма амортизації;
АМС – вартість, що амортизується;
Nзаг – загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує зробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
Виробничий метод застосовується для нарахування амортизації об’єктів основних засобів, технічний стан яких залежить кількості виробленої продукції.
Переваги: виробничий метод дуже раціональний Його зручно застосовувати щодо амортизації автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого виробничого устаткування.
Недоліки: застосування пов’язане з труднощами визначення вироблення окремих об’єктів основних засобів.
