Принципи, цілі та завдання фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент є систему принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів підприємства та організацією обороту його коштів.

Фінансовий менеджмент – Це вид професійної діяльності, спрямований на досягнення цілей підприємства (фірми) шляхом ефективного використання всієї системи фінансових взаємозв’язків, фондів та резервів, що формують фінансовий механізм діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

Фінансовий менеджмент – це управління фінансами компанії, спрямоване на досягнення стратегічних та тактичних цілей функціонування даної компанії на ринку.

Фінансовий менеджмент — це процес управління формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів підприємства та оптимізації обороту його коштів з метою підвищення ринкової вартості підприємства.

Принципи фінансового менеджменту

Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією низки принципів, основними з яких є:

1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. У якій би сфері діяльності підприємства не приймалося управлінське рішення, воно прямо чи опосередковано впливає на формування грошових потоків та результати фінансової діяльності, фінансовий менеджмент безпосередньо пов’язаний з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, інвестиційним менеджментом, менеджментом персоналу та деякими іншими видами функціонального менеджменту (див. .Види менеджменту). Це визначає необхідність органічної інтегрованості фінансового менеджменту із загальною системою управління підприємством.
2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Усі управлінські рішення у сфері формування, розподілу та використання фінансових ресурсів та організації грошового обороту підприємства найтісніше взаємопов’язані і надають прямий чи опосередкований вплив на результати його фінансової діяльності. У ряді випадків цей вплив може мати суперечливий характер. Так, наприклад, здійснення високоприбуткових фінансових інвестицій може призвести не тільки до зростання фінансових ризиків, а й викликати дефіцит у фінансуванні виробничої діяльності і як наслідок істотно зменшити розмір операційного прибутку (тобто знизити потенціал формування власних фінансових ресурсів). Тому фінансовий менеджмент повинен розглядатися як комплексна керуюча система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких робить свій внесок у загальну результативність фінансової діяльності підприємства.
3. Високий динамізм керування. Навіть найефективніші управлінські рішення у сфері формування та використання фінансових ресурсів та оптимізації грошового обороту, розроблені та реалізовані для підприємства у попередньому періоді, який завжди може бути так само ефективно використані наступних етапах його фінансової складової діяльності. Насамперед, це пов’язано з високою динамікою факторів зовнішнього середовища, і насамперед із зміною кон’юнктури фінансового ринку. Крім того, змінюються в часі та внутрішні умови функціонування підприємства, особливо на етапах початку наступних стадій його життєвого циклу. Тому фінансовому менеджменту має бути притаманний високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації виробничої та фінансової діяльності, фінансового становища та інших параметрів функціонування підприємства.
4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу передбачає, що підготовка кожного управлінського рішення у сфері формування та використання фінансових ресурсів та організації грошового обігу має враховувати альтернативні можливості дій. За наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації має бути заснований на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію чи конкретну фінансову політику підприємства. Система таких критеріїв встановлюється самим підприємством.
5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Якими б ефективними не здавалися ті чи інші проекти управлінських рішень у галузі фінансової діяльності в поточному періоді, вони повинні бути відхилені, якщо вони суперечать місії (головній метою діяльності) підприємства, стратегічним напрямам його розвитку, підривають економічну базу формування високих розмірів власних фінансових ресурсів з допомогою внутрішніх джерел у майбутньому періоді.

Ефективний фінансовий менеджмент, організований з урахуванням вищезазначених принципів, дозволяє:

• формувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності підприємства;
• забезпечувати постійне зростання власного капіталу;
• суттєво підвищувати конкурентну позицію компанії на товарному та фінансовому ринках;
• забезпечувати стабільний економічний розвиток у стратегічній перспективі.

Цілі фінансового менеджменту

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства у поточному та перспективному періоді. Ця мета отримує конкретне вираження у забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.

Характеризуючи загальноприйняту в ринковій економіці вищевикладену головну мету фінансового менеджменту, слід зазначити, що вона суперечить дуже поширеній у нас думці про те, що головною метою фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Справа в тому, що максимізація ринкової вартості підприємства далеко не завжди автоматично досягається при максимізації його прибутку. Так, отримана висока за сумою і рівнем прибуток може бути повністю витрачена на цілі поточного споживання, внаслідок чого підприємство буде позбавлене основного джерела формування власних фінансових ресурсів для свого майбутнього розвитку (а підприємство, що не розвивається, втрачає в перспективі досягнуту конкурентну позицію на ринку, скорочує потенціал формування власних фінансових ресурсів з допомогою внутрішніх джерел, що зрештою призводить до зниження його ринкової вартості).

Крім того, високий рівень прибутку підприємства може досягатися за відповідно високого рівня фінансового ризику та загрози банкрутства в наступному періоді, що також може зумовити зниження його ринкової вартості. Тому в ринкових умовах максимізація прибутку може виступати як одне з важливих завдань фінансового менеджменту, але не головна його мета.

Завдання фінансового менеджменту

У процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення таких основних завдань:

1. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства у майбутньому періоді. Це завдання реалізується шляхом:
   • визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства на майбутній період;
   • максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів з допомогою внутрішніх джерел;
   • визначення доцільності формування власних фінансових ресурсів з допомогою зовнішніх джерел;
   • управління залученням позикових коштів;
   • оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу
2. Забезпечення найефективнішого використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення необхідної пропорційності у їх використанні на цілі виробничого та соціального розвитку підприємства, виплати необхідного рівня доходів на інвестований капітал власникам підприємства (дивіденди) тощо. У процесі виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства повинні бути враховані стратегічні цілі його розвитку та можливий рівень віддачі коштів, що вкладаються.
3. Оптимізація грошового обігу. Це завдання вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства у процесі кругообігу його коштів, забезпеченням синхронізації обсягів надходження та витрачання коштів за окремими періодами, підтримкою необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним із результатів такої оптимізації є мінімізація середньою залишку вільних грошових активів, що забезпечує зниження втрат від їхнього неефективного використання та інфляції.
4. Забезпечення максимізації прибутку підприємства при передбаченому рівні фінансового ризику. Максимізація прибутку досягається за рахунок ефективного управління активами підприємства, залучення до господарського обігу позикових фінансових засобів, вибору найефективніших напрямків операційної та фінансової діяльності. При цьому для досягнення цілей економічного розвитку підприємство має прагнути максимізувати не балансовий, а чистий прибуток, що залишається в його розпорядженні, що вимагає здійснення ефективної податкової, амортизаційної та дивідендної політики. Вирішуючи це завдання, необхідно пам’ятати, що максимізація рівня прибутку підприємства досягається, зазвичай, при значному зростанні рівня фінансових ризиків, оскільки між цими двома показниками існує прямий зв’язок. Тому максимізація прибутку має забезпечуватися в межах допустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням їхнього фінансового менталітету (стосовно ступеня допустимого ризику під час здійснення господарської діяльності).
5. Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при передбаченому рівні прибутку. Якщо рівень прибутку підприємства заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику, який би отримання цього прибутку. Така мінімізація може бути забезпечена шляхом диверсифікації видів операційної та фінансової діяльності, а також портфеля фінансових інвестицій; профілактикою та уникненням окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього та зовнішнього страхування.
6. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стійкості та платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку та забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу та активів, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.

Усі розглянуті завдання фінансового менеджменту найтіснішим чином взаємопов’язані, хоча деякі з них носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів та постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку тощо). ). Тому у процесі фінансового менеджменту окремі завдання мають бути оптимізовані між собою для найефективнішої реалізації його головної мети.