У міру зростання споживчого та комерційного кредитування у країні банківська система зіткнулася з проблемою стрімкого зростання простроченої заборгованості за раніше виданими кредитами. Прострочення кредиту несе у собі як певні фінансові наслідки для позичальника, а й певні загрози для кредитора.
Зміст
Що таке прострочення кредиту?
Прострочення кредиту – Це заборгованість непогашена позичальником у строк, встановлений кредитним договором. Прострочена заборгованість за кредитом може включати:
- заборгованість за тілом кредиту (за основною сумою боргу);
- заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;
- заборгованість за нарахованими комісіями, відповідно до умов кредитного договору та тарифів банку (наприклад, комісія за видачу кредиту, за дострокове погашення кредиту, за невикористаний ліміт по кредитній лінії, за несанкціонований овердрафт тощо).
Терміни та черговість погашення заборгованості прописуються в кредитному договорі або додатку до нього (наприклад, вказується графік платежів за кредитом). Прострочення за кредитом настає наступного дня після дати платежу, якщо позичальник не здійснив платіж або якщо сума платежу виявилася менше необхідної суми.
Причини виникнення прострочення за кредитом
Прострочення за кредитом може виникнути з різних об’єктивних і суб’єктивних причин. Серед ключових можна виділити такі причини виникнення прострочення за кредитом:
- суттєве погіршення загального рівня платоспроможності та кредитоспроможності позичальника (втрата роботи, тривала хвороба, непередбачені суттєві матеріальні та фінансові втрати — крадіжка майна, пожежа тощо, несприятлива макроекономічна ситуація в країні — висока інфляція, девальвація, затримка у виплаті заробітної плати та т.п. .п.);
- неуважність позичальника (забув заплатити, у реквізитах платежу вказав невірні дані тощо);
- проблеми технічного характеру, не пов’язані із позичальником (збій у роботі платіжних систем, інтернет-банкінгу, кіосків самообслуговування, помилки у кредитних ІТ-системах банку тощо);
- смерть позичальника (зазвичай, досі юридичного оформлення спадщини кредит не погашається, тому що коло спадкоємців може бути не малим, а до кого перейдуть права та обов’язки може бути невідомо);
- умисне ухилення позичальника від виконання взятих він зобов’язань (фрод).
Наслідки прострочення за кредитом
Виникнення простроченої заборгованості має низку негативних наслідків як самого позичальника, так фінансово-кредитного установи.
Негативні наслідки від утворення прострочення для позичальника:
- застосування штрафних санкцій – крім нарахування штрафу та пені банк також може підвищити розмір процентної ставки за кредитом. А за прострочення понад 90 днів банк може вимагати достроково погасити всю заборгованість за кредитом (якщо така умова передбачена кредитним договором);
- погіршення кредитної історії та передача відповідних даних у Бюро кредитних історій – суттєво обмежить можливість отримання нових кредитів у майбутньому та ускладнить процедуру їх отримання у будь-яких фінансово-кредитних установах, т.к. для отримання кредиту може знадобитися більш високе забезпечення або ж кредит буде надано за вищою процентною ставкою, але в більшості випадків позичальник отримає відмову у кредитуванні;
- передача (продаж) проблемної заборгованості колекторському агентству, з усіма наслідками, що випливають для боржника;
- судові розгляди – якщо позичальник не погасить прострочену заборгованість і не зможе врегулювати з кредитором це питання в досудовому порядку, банк почне претензійно-позовну діяльність, що може закінчитися накладенням арешту на майно та інші активи позичальника з метою їхньої примусової реалізації.
Негативні наслідки від виникнення простроченої заборгованості для банку:
- погіршення якості кредитного портфеля — велика питома вага проблемної закладеності знижує кредитний рейтинг банківської установи, що негативно впливає на його можливості залучати ресурси, зокрема на міжбанківському кредитному ринку;
- додаткові фінансові витрати — з одного боку, за простроченими кредитами банк буде змушений здійснювати вищі відрахування до резервів під кредитні ризики, з іншого — понесе додаткові витрати на адміністрування проблемної заборгованості (оплата праці спеціалістів з роботи з проблемною заборгованістю, оплата послуг колекторів і т.п.);
- зниження прибутку банку – за кредитами з глибоким простроченням банк не отримує жодних доходів, водночас він має виплачувати відсотки вкладникам за залученими депозитами. Сума заборгованості, яку банк не зміг стягнути із позичальника, списується банком за рахунок сформованих резервів або за рахунок прибутку, що також погіршує кінцевий фінансовий результат банку.
Що робити у разі виникнення прострочення за кредитом?
У разі виникнення прострочення за кредитом і позичальник, і банк роблять ряд дій щодо виправлення ситуації, що склалася. Так банк, залежно від тривалості прострочення та характеру взаємин з боржником, може використовувати такі стадії робіт зі стягнення заборгованості:
- Soft-collection (софт-коллекшен) — це «м’яка» стадія взаємин кредитора з боржником, у процесі якої банк нагадує позичальнику про виникнення прострочення (SMS-повідомлення, лист на електронну пошту, дзвінок із колл-центру), інформує про можливі наслідки її непогашення, з’ясовує причини освіти заборгованості та оцінює перспективи її погашення, а також пропонує клієнту оптимальні варіанти щодо виходу із ситуації;
- Hard-collection (хард-коллекшен) – друга стадія взаємовідносин банку та боржника, якщо на стадії софт-коллекшен не було досягнуто бажаних результатів. На цій стадії представники банку можуть особисто відвідати боржника за місцем проживання (якщо позичальник уникає контактів із банком), також банк спрямовує офіційну претензію, що свідчить про намір кредитора у досудовому порядку врегулювати спір;
- Legal-collection (лігал-коллекшен) — перехід до цієї стадії означає, що робота на попередніх стадіях не мала успіху і боржник відмовляється добровільно врегулювати питання про прострочену заборгованість. На цій стадії починається претензійно-позовна робота, яка у разі позитивного для банку результату судового провадження переходить у стадію виконавчого провадження (примусового стягнення заборгованості).
Беручи до уваги вище викладене, позичальнику у разі простроченої заборгованості слід відразу ж на діалог з банком і доводити ситуацію до судових розглядів. По-перше, необхідно проінформувати банк про причини виникнення прострочення та спробувати знайти компромісне рішення щодо врегулювання простроченої заборгованості. Варіантами може бути рефінансування кредиту чи реструктуризація заборгованості, у разі — добровільна реалізація майна, зокрема. що знаходиться в заставі у банку в рахунок погашення заборгованості (так позичальник втратить набагато менше, ніж при примусовому продажу).
Навіть якщо у боржника недостатньо коштів на повне погашення прострочення, необхідно погашати її хоча б частково. З одного боку, це знизить боргове навантаження, з іншого — свідчить про намір позичальника виконувати надалі свої зобов’язання. До такої категорії позичальників банки ставляться досить лояльно — наприклад, залежно від ступеня тяжкості ситуації боржника банки можуть запропонувати індивідуальні умови кредитування (надати відстрочку платежу, знизити відсоткову ставку), а й можуть скасувати нараховану пеню або пробачити частину боргу за кредитом (списати за рахунок сформованого резерву.
