Чинники, що впливають величину попиту та пропозиції

В умовах сучасної ринкової економіки величина попиту та пропозиції змінюється під впливом низки факторів. Узагальнено ці фактори можна розділити на 2 групи:

1. цінові чинники;
2. інші (нецінові) фактори.

Ціна – основний фактор, що впливає на попит та пропозицію

Ціна – це основний фактор, від якого залежить величина попиту чи пропозиції. Саме ціна покладено основою механізму дії закону попиту та закону пропозиції.

Закон попиту говорить, що нижча ціна товару, тим більше товару хочуть і можуть купити споживачі, тобто. між ціною товару та величиною попиту встановлено зворотну залежність.

Закон пропозиції стверджує, що що ціна, тим більше товару готові зробити і продати виробники, тобто. між ціною та величиною пропозиції простежується пряма залежність.

Нецінові фактори попиту та пропозиції

Механізм дії закону попиту та закону пропозиції може бути порушений під впливом різних нецінових факторів. Розглянемо ключові їх.

Чинники попиту

Можна виділити такі основні нецінові фактори, що впливають на величину попиту:

1. Доходи населення. Чим вище середній рівень доходів населення конкретного регіону, тим вища його купівельна спроможність. Відповідно, споживачі можуть купити більшу кількість товарів та послуг. Однак зростання доходів має двоякий ефект по відношенню до різних категорій товарів. Наприклад, у разі зростання доходів падає попит на низькоякісні товари на користь високоякісних. Також змінюється структура споживання – зменшується частка споживання товарів першої необхідності та збільшується споживання товарів розкоші.
2. Число покупців. Чим більше число покупців над ринком, тим вище величина попиту. Наприклад, знаючи кількість покупців і норми споживання певних продуктів можна визначити ємність ринку для даного товару по конкретному регіону.
3. Смаки та переваги споживачів. Величина попиту постійно коливається під впливом смаків та переваг споживачів. Це може бути «любов» до технологічних новинок, екологічно чистих продуктів тощо; зміна способу життя та соціального статусу споживача, данина моді тощо.
4. Наявність та доступність товарів-замінників. Якщо товар має замінник, то при підвищенні ціни на такий товар споживачі віддадуть перевагу його аналогам за доступною ціною. Наприклад, при зростанні цін на каву його споживання падає та збільшується споживання чаю.
5. Товари-доповнювачі. Це взаємопов’язані товари, споживання яких збільшується чи зменшується одночасно з основним товаром. Наприклад, при підвищенні попиту на нерухомість збільшується попит на будівельні матеріали, інженерно-будівельні та ремонтні роботи, ріелторські послуги тощо.
6. Система оподаткування. Зміна системи оподаткування надає прямий та опосередкований вплив на споживчий попит. З одного боку, прямі податки (податок на доходи, податки на майно тощо) ведуть до зміни сукупних чистих доходів населення, що зрештою впливає купівельну спроможність і величину сукупного попиту. З іншого боку, непрямі податки (ПДВ, акцизи) впливають на кінцеву ціну товару. Тому збільшення податкових ставок веде до зниження попиту та навпаки.
7. Доступність та умови кредитування. Можливість купити товар на виплат або кредит сприяє збільшенню платоспроможного попиту. Банківські установи пропоную широкий спектр кредитних програм – від кредитної картки до іпотеки. В останні роки на ринку споживчого кредитування посилилася конкуренція між банками та небанківськими фінансово-кредитними установами, що сприяє підвищенню доступності кредитування та, відповідно, збільшенню споживчого попиту.
8. Гарантійне та післягарантійне обслуговування. Якщо виробник чи дистриб’ютор надають на товар гарантію та надають його гарантійне та післягарантійне обслуговування, то попит на такий товар буде вищим, ніж на товар без гарантії.
9. Сезонний фактор. Одним із факторів суттєвої зміни попиту є сезонність. Наприклад, пікові продажі продуктів харчування та напоїв напередодні новорічних та різдвяних свят, високий попит на кондиціонери спекотним літом або на обігрівачі у зимовий період тощо.
10. Демографічні фактори. На зміну величини попиту впливає віковий склад населення (частка економічно активного населення), міграція (зростання мегаполісів та «занепад глибинки»), рівень освіти (впливає на рівень доходів і, відповідно, рівень споживання) тощо.
11. Природно-кліматичні умови. З одного боку природно-кліматичні умови визначають структуру попиту (набір товарів для тропіків відрізнятиметься від товарів, що споживаються в умовах помірного клімату), з іншого — їхня різка (аномальна) зміна веде до сплеску продажів певних товарів. Наприклад, затяжні зливи ведуть до підвищення попиту на парасольки, накидки від дощу, гумові чоботи та інші товари.
12. Національні та культурно-історичні особливості. Вони знаходять свій прояв у підвищеному споживанні певних товарів та послуг. Сплеск попиту може спостерігатися, наприклад, під час проведення національних фестивалів чи релігійних свят (як «данина традиціям»).
13. Маркетингові фактори. В даному випадку слід відзначити якість продукції, впізнаваність торгової марки, агресивність реклами, трейд-маркетинг, канали дистрибуції (зокрема можливість онлайн-купівлі та кур’єрської доставки).
14. Очікування споживачів. Поточний попит на окремі товари багато в чому залежить від споживчих очікувань. Наприклад, інфляційні очікування у майбутньому призведуть до підвищеного споживання. Очікуване встановлення (підвищення) податку автомобілі з великим обсягом двигуна створить підвищений попит на малолітражки тощо.
15. Інші фактори попиту. На величину попиту прямо чи опосередковано можуть й інші чинники, зокрема регулювання, рівень безробіття країни, валютний курс, темпи приросту ВВП тощо.

Нецінові чинники можуть впливати попит як окремо, і у сукупності (кумулятивно).

Чинники пропозиції

Пропозиція також може залежати не тільки від ціни, а й від певних нецінових факторів, серед яких можна відзначити такі:

1. Доступність та вартість ресурсів. Для того, щоб зробити і поставити на ринок якийсь товар компанії-виробнику, необхідно закупити певні ресурси: сировину, матеріали, комплектуючі тощо. У разі підвищення цін на ресурси у компанії збільшиться собівартість продукції, що виготовляється. При фіксованій ціні це призведе до падіння рентабельності продукції, що у свою чергу, може призвести до втрати економічної доцільності подальшого виробництва таких товарів. Звичайно, у такій ситуації виробник може просто підвищити ціну, але це можливо тільки в тому випадку, якщо попит на даний товар має низьку еластичність. А якщо ні, то у виробника виникнуть складності з реалізацією своєї продукції за вищою ціною. Також на ринку може виникнути дефіцит ресурсів (наприклад, через несприятливі природно-кліматичні умови, політичні потрясіння, зовнішньоекономічні санкції тощо) внаслідок чого виробництво продукції взагалі буде призупинено.
2. Технічний прогрес. В останні десятиліття науково-технічний прогрес досяг небувалих розмірів: розробляються нові технології та удосконалюються старі, з’являється нове обладнання з вищою продуктивністю тощо. Внаслідок цього ресурси використовуються більш ефективно (з меншими втратами), підвищується продуктивність праці, що зрештою веде до зниження собівартості кінцевої продукції та/або підвищення її якісних характеристик, що дозволяє нарощувати обсяги виробництва за рахунок підвищення продуктивності.
3. Податки та дотації. Виручка від продукції, яку отримує виробник, включає у собі також суму податків, що включаються в ціну реалізації. Однак податки підлягають сплаті до бюджету, тому у розпорядженні виробника залишається лише чистий дохід. Тому підвищення податків негативно позначається на величині пропозиції, які зниження — навпаки. Іноді виробники можуть отримувати від держави дотації, що позитивно впливає на обсяг пропозиції.
4. Кількість компаній-виробників. На величину пропозиції кількість виробників надає прямий вплив: що більше підприємств, то більше вписувалося випуск товарів. Однак у разі слід враховувати обмеженість ресурсів, що також обмежує і величину пропозиції. До того ж у міру насичення ринку та загострення конкуренції ряд компаній можуть залишитися «за бортом», особливо в порівнянні з великими гравцями, які мають ефект масштабу.
5. Очікування виробника. Виходячи з очікувань, виробник заздалегідь реагує на прогнозовані події. Наприклад, банківська криза негативно позначиться на обсягах іпотечного кредитування, призведе до зниження якості кредитного портфеля та реалізації заставного майна, що зрештою не лише скоротить платоспроможний попит, а й призведе до падіння цін на нерухомість. Тому девелоперські компанії призупиняють реалізацію нових проектів. А, наприклад, очікування щодо покращення інвестиційного клімату в країні сприятимуть реалізації інвестиційних проектів з метою збільшення обсягів виробництва продукції.
6. Погодні умови. Прямий чи непрямий вплив на величину пропозиції можуть надати і погодні умови. Наприклад, сприятливі погодні умови спричиняють підвищення врожайності, що збільшить пропозицію сільськогосподарських культур. Навпаки, природні катаклізми, такі як рясні снігопади, паралізують функціонування транспортної інфраструктури, що призведе до збоїв постачання ресурсів та відвантаження товарів, внаслідок чого пропозиція на ринку знизиться.
7. Ціни на інші товари. Якщо компанія виробляє широкий асортимент продукції, то величина пропозиції може змінитися з тенденцій ринкової кон’юнктури — компанія обмежить виробництво товарів із низькою рентабельністю і підвищить виробництво товарів із високим рентабельністю. Ухвалюючи рішення про випуск того чи іншого товару виробник завжди враховує альтернативні витрати.