Банківський мультиплікатор – Це збільшення грошової маси (мультиплікація грошей) в результаті депозитно-кредитних операцій комерційних банків. Цей процес регулюється центральними банками у межах грошово-кредитної політики з допомогою нормативів обов’язкового резервування.
Мультиплікація грошової маси можлива лише банківської системи загалом, але з окремого банку. Припустимо, ставку обов’язкового резерву для кредитних організацій встановлено у розмірі 5%. Тоді, якщо клієнт банку розміщує депозит у розмірі 1 тис. грн., то 50 грн. залишаються на кореспондентському рахунку в НБУ, а 950 надходять у розпорядження банку та видаються у кредит. Кредитор їх витрачає, і вони потрапляють на рахунок до іншого банку. З отриманої суми друга кредитна організація 5% переводить у резерв, але в інші 95% знову видає позичку. І так далі. В результаті кількість безготівкових грошей у банківській системі багаторазово зростає. Цей процес також називають кредитним розширенням або емісією кредитних грошей банківською системою.
Припустимо, клієнт відкликав свій депозит. Тоді процес відбувається у зворотній послідовності – відбувається кредитне стиснення.
Таким чином, за спочатку незмінної грошової бази здійснюється збільшення або зменшення грошової маси, а коефіцієнт банківської мультиплікації може бути розрахований як відношення грошової маси (агрегата М2) до фінансової бази.
Збільшення відсотка обов’язкового резервування зменшує можливості банківської системи щодо емісії кредитних грошей та навпаки.
У разі, коли економіці потрібне стимулювання, ставки знижуються. Грошова маса збільшується, а відсотки за кредитами знижуються. У ситуації, коли відбувається перегрів економіки або виникає загроза високого рівня інфляції, вживаються зворотні дії.
