У пресі безстрокові облігації також іноді називаються вічними. Безстрокові облігації – це боргові цінних паперів, які мають конкретного терміну повернення боргу. Інвестор, який купив таку облігацію, може або необмежений час отримувати відсотковий дохід (купон), або продати її на ринку іншому інвестору. Часто емітент безстрокових облігацій (банк, держава або компанія) закладає в умови випуску можливість їхнього примусового погашення через певний термін (наприклад, через 10 років).
Безстрокові облігації займають на ринку проміжне положення між привілейованими акціями та звичайними довгостроковими облігаціями. З одного боку, як у випадку з акціями, емітент ні повертати інвестору суму вкладень. З іншого, як у випадку зі звичайними облігаціями, за безстроковими облігаціями виплачується стабільний і заздалегідь відомий дохід, який не залежить від прибутку чи інших показників роботи емітента. Особливо цікавим є випуск вічних облігацій банкам, т.к. отримані кошти можуть включатися до капіталу першого або другого рівня (див. Капітал банку).
Перші безстрокові зобов’язання (консолі, від «консолідована позика») було випущено Банком Англії 1753 року. Вони торгуються в Лондоні досі із купонною ставкою 2,5% річних. З 1923 року ці папери можуть бути погашені будь-якої миті за рішенням парламенту. З того часу багато держав, банків та компаній у період зниження відсоткових ставок випускали подібні облігації, серед них Китай, Філіппіни, Мексика, залізничні компанії США та Німеччини, страхові товариства.
Нині ринок безстрокових зобов’язань представлений переважно 100-річними облігаціями найбільших корпорацій. У 1996 році фірма IBM стала 21 компанією, що випустила 100-річні облігації на загальну суму 850 млн. доларів США. Купонна ставка облігації складає 7,22%. Це на 80 базисних пунктів вище, ніж прибутковість 30-річних казначейських зобов’язань уряду. До емітентів 100-річних облігацій входять такі всесвітньо відомі корпорації, як “Уолт Дісней”, “Кока-кола” та ін.
Як правило, власниками подібних облігацій є різні фонди та страхові компанії, підвищуючи цим дюрацію своїх інвестиційних портфелів і отримуючи кошти для фінансування власних довгострокових проектів.
У Росії перші вічні бонди емітував банк ВТБ у 2012 році, незабаром його наслідував Газпромбанк. Зазвичай безстрокові облігації відрізняються відносно високою ставкою купона: так, ВТБ залучив кошти на ставку 10-річних держоблігацій США плюс 806,6 базисного пункту, Газпромбанк – за ставкою 5-річних облігацій США плюс 710 базисного пункту.
Незважаючи на свою незвичність, вічні облігації не захищають інвестора від традиційних ризиків: при банкрутстві емітента вони або дають такі ж права, як звичайні облігації, або опиняються в черзі на погашення за ними.
