Валютний ризик (Currency Risk) — наявний чи потенційний ризик для надходжень та капіталу, що виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Валютний ризик поділяють на:
- ризик транзакції;
- ризик перерахунку з однієї валюти до іншої (трансляційний ризик);
- економічний валютний ризик.
Ризик транзакції у тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають реальну вартість відкритих валютних позицій. Однак оскільки він, як правило, випливає з операцій маркетмейкерства, дилінгу та прийняття позицій у іноземних валютах, цей ризик є складовою ринкового ризику.
Трансляційний ризик — ризик перерахунку з однієї валюти в іншу і полягає в тому, що величина еквівалента валютної позиції у звітності змінюється внаслідок змін обмінних курсів, які використовуються для перерахунку залишків в іноземній валюті до базової (національної) валюти.
Економічний валютний ризик полягає у змінах конкурентоспроможності банку або його структур, що входять до консолідованої групи, на зовнішньому ринку через суттєві зміни обмінних курсів.
Для оцінки валютного ризику працівники нагляду враховують такі фактори:
- наявність адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур) щодо управління валютним ризиком, затвердженої відповідними органами банку, виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;
- обсяг балансових та позабалансових статей, що підлягають переоцінці у зв’язку із змінами поточного валютного курсу та строкового валютного курсу;
- структура балансових та позабалансових статей за такими факторами:
- валюта;
- продукти;
- термін існування чи очікуваний термін подальшого утримання позицій;
- розмір та термін неузгоджених грошових потоків;
- розмір позицій у валютах, обсяги торгівлі якими обмежені;
- потенційна величина втрати капіталу у зв’язку з перерахуванням валютних позицій у їхній гривневий еквівалент у разі зміни валютних курсів, враховуючи останні тенденції та прогнози;
- наявність своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;
- рівень та кваліфікація керівництва та персоналу;
- наявність відповідних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, належних облікових підходів та дотримання внутрішніх положень, нормативно-правових актів чи законів.
Кількість валютного ризику інспектори визначають як “незначне”, “помірне” або “значне”. Якість управління валютним ризиком визначають як «високе», «що потребує вдосконалення» або «низьке». Сукупний валютний ризик визначається як «низький», «помірний» або «високий», а напрям його зміни — «зменшується», «стабільний» або «зростаючий».
(Див. Ризики банківської діяльності).
