Всесвітній банк (The World Bank) — міжнародна фінансова організація, створена з метою організації фінансової та технічної допомоги країнам, що розвиваються. В процесі свого розвитку Світовий банк зазнавав різних структурних змін, тому під терміном Світовий банк на різних етапах розумілися різні організації. Світовий банк перестав бути «банком» у сенсі цього терміну; він є міжнародним співтовариством країн-акціонерів, які мають своїх представників у Раді виконавчих директорів. Ці представники визначають політику Банку та здійснюють нагляд за його діяльністю.
Спочатку Світовий банк асоціювався з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, який здійснював фінансову підтримку у відновленні після Другої світової війни Західної Європи та Японії. Пізніше 1960 р. було створено Міжнародна асоціація розвитку, яка взяла він частина функцій, що з політикою цього банку.
Нині під Світовим банком фактично розуміють дві організації:
- Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який спеціалізується на фінансуванні довгострокових проектів під гарантії держави;
- Міжнародна асоціація розвитку, що допомагає найбіднішим країнам шляхом надання довгострокових позик.
У різний час до них приєдналися створені для вирішення завдань Світового банку ще три організації:
- Міжнародна фінансова корпорація, що відповідає за залучення інвестицій у приватний сектор економіки країн, що розвиваються;
- Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій, що надає інвесторам захист від дій урядів та локальних війн;
- Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок, який надає арбітражні послуги у сфері інвестування.
Усі п’ять організацій входять до Групи організацій Світового банку та називаються Групою Світового банку. В окремих випадках під Світовим банком, як і раніше, розуміється Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який досі становить основу діяльності Світового банку.
Світовий банк є одним із двох (поряд із Міжнародним валютним фондом) великих фінансових організацій, створених за підсумками Бреттон-Вудської конференції, що відбулася США 1944 року. Делегати з 45 країн обговорювали питання відновлення економіки та устрою світового господарства після Другої світової війни.
На перших етапах своєї діяльності з 1945 по 1968 рік Світовий банк не здійснював активного кредитування через підвищені вимоги до позичальників. Під керівництвом першого президента банку Джона МакКлоя як першого позичальника було обрано Францію, їй було видано кредит у сумі 250 млн. доларів США. Два інші претенденти (Польща та Чилі) допомоги не отримали. Надалі Світовий банк брав активну участь у кредитуванні країн Західної Європи, яка активно відновлювала зруйновану Другою світовою війною економіку, реалізуючи план Маршалла. Фінансування цього плану значною мірою йшло лінією Світового банку.
У 1968-1980 роках діяльність Світового банку була спрямована на допомогу країнам, що розвиваються. Збільшувалися обсяги і структура кредитів, що надаються, охоплюючи різні галузі економіки від інфраструктури до вирішення соціальних питань. Роберт Макнамара, який керував у цей період Світовим банком, привніс у його діяльність технократичний стиль управління, оскільки мав досвід керівної роботи як Міністр оборони США і президента компанії Форд. Макнамара створив нову систему надання потенційними країнами-позичальниками інформації, що дозволяло скорочувати час прийняття рішень про умови надання кредиту.
У 1980 році Макнамару на посаді президента Світового банку змінив Клаузен за поданням тодішнього президента США Рональда Рейгана. У цей період фінансова допомога надавалась переважно країнам третього світу. Для періоду 1980-1989 років характерною була політика кредитування, спрямовану розвиток економік третього світу про те, щоб знизити залежність їхню відмінність від кредитів. Така політика призвела до скорочення кредитів, що надаються на вирішення соціальних завдань.
З 1989 року політика Світового банку зазнала істотних змін під впливом критики різних недержавних організацій, зокрема, пов’язаних із охороною навколишнього середовища. В результаті спектр кредитів, що надаються, на різні цілі розширився.
Основні цілі та завдання Світового банку:
- ліквідація злиднів та голоду;
- забезпечення загальної початкової освіти;
- заохочення рівності чоловіків та жінок та розширення прав та можливостей жінок;
- скорочення дитячої смертності;
- покращення охорони материнства;
- боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими захворюваннями;
- забезпечення сталого розвитку довкілля;
- формування глобального партнерства з метою розвитку.
Два тісно пов’язані між собою установи у складі Світового банку – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – надають позики за низькими відсотковими ставками, під нульовий відсоток або у вигляді грантів країнам, що не мають доступу до міжнародних ринків капіталу або таким, що має такий доступ на невигідних умовах. На відміну від інших фінансових установ, Світовий банк не прагне отримання прибутку. МБРР діє на ринковій основі, користується своїм високим кредитним рейтингом, що дозволяє йому отримувати кошти під низький відсоток, для того щоб надавати кредити своїм клієнтам з-поміж країн, що розвиваються, також за низькими відсотковими ставками. Операційні витрати, пов’язані з цією діяльністю, Банк покриває самостійно, не використовуючи при цьому зовнішні джерела фінансування.
Кожні три роки Група Світового банку розробляє рамковий документ: Стратегія діяльності Групи Світового банку, який використовується як основа співпраці з країною. Стратегія допомагає ув’язати програми банку як щодо надання позик, так і аналітичних та консультаційних послуг з конкретними цілями розвитку кожної країни-позичальника. До стратегії входять проекти та програми, які можуть максимально вплинути на вирішення проблеми бідності та сприяти динамічному соціально-економічному розвитку. До подання на розгляд раді директорів Світового банку стратегія обговорюється з урядом країни-позичальника та іншими зацікавленими структурами.
Діючи через МБРР та МАР, Світовий банк надає кредити двох основних видів: інвестиційні кредити та кредити на цілі розвитку.
Інвестиційні кредити надаються для фінансування виробництва товарів, робіт та послуг у рамках проектів соціально-економічного розвитку у найрізноманітніших секторах.
Кредити на цілі розвитку (Раніше називалися кредитами для структурних перетворень) надаються шляхом виділення фінансових ресурсів з метою підтримки політичних та інституційних реформ.
Світовий банк здійснює як фінансову підтримку країнам-членам. Його діяльність спрямована також на надання аналітичних та консультаційних послуг, яких потребують країни, що розвиваються. Аналіз політики, що проводиться країнами, і розробка відповідних рекомендацій з метою покращення соціально-економічної ситуації в країнах та покращення умов життя населення — частина діяльності Світового банку. Банк займається дослідницькою роботою з широкого кола питань, таких як навколишнє середовище, бідність, торгівля та глобалізація, та економічними та галузевими дослідженнями у конкретних секторах. Банк аналізує перспективи економічного розвитку країн, у тому числі, наприклад, банківського та/або фінансового сектору, торгівлі, проблеми бідності та системи соціального захисту.
Офіційний сайт Світового банку //www.worldbank.org
