Девізи (від фр. devises – валюта, англ. paper exchanges) – будь-які платіжні кошти (банкноти, акредитиви, векселі, чеки тощо.), що у іноземних валютах і призначені для міжнародних розрахунків. У міжнародному банківському співтоваристві девізи означають короткострокові активи в іноземній валюті.
Угоди банків з девізами проводяться переважно у зв’язку з розрахунками із зовнішньої торгівлі, рухом капіталу, частково з міжнародного туризму та інших неторговельних платежів.
Ціна девізи у національній валюті змінюється із зміною валютного курсу.
Девізи — іноземні активи визначений термін, зазвичай, на 30 і 90 днів. Угоди можуть здійснюватися також як заходи захисту від валютних ризиків при експортно-імпортних операціях, при торгових угодах, заснованих на використанні різниці в цінах в один і той же час, при угодах з купівлі та продажу іноземної валюти з метою отримання доходу у формі різниці між поточним та очікуваними курсами, а також при придбанні іноземної валюти в обмін на вітчизняну з наступним викупом – своп.
Термін девізи виник після 1-ї світової війни, коли 1922 р. було оформлено Генуезька валютна система, заснована на золотодевізному стандарті, тобто. на золоті та національних валютах провідних країн. Тим самим було узаконено використання національних валют як одну з функціональних форм світових грошей.
З поняттям девізи пов’язана девізна політика – одне з форм валютної політики.
