Євробанки (Eurobanks) – особлива категорія найбільших банків, через які здійснюються операції на валютному євроринку. Євробанки — це банки, які регулярно приймають вклади, деноміновані в іноземній валюті та надають кредити в іноземній валюті.
Євробанк – це фінансова установа, яка приймає депозити в іноземній валюті та надає кредити в іноземній валюті.
Таким чином, євробанк не обов’язково має бути розташований на європейському континенті; це може бути банк, розташований де завгодно у світі. Наприклад, банк, розташований у Сполучених Штатах, який надає кредити та тримає депозити у японських ієнах, є євробанком. Євробанк може здійснювати угоди в іноземній валюті, працюючи у своїй власній країні, наприклад, банк у США, який зберігає депозити та надає позики в євро, або він може працювати як іноземна філія в країні, яка відрізняється від його власної, що здійснює операції у валюті цієї країни.
Перші євробанки з’явилися після Другої світової війни, коли комуністичні країни хотіли вивести свої запаси в доларах США з банків Сполучених Штатів для їхнього подальшого безпечного зберігання в період початку холодної війни.
Поява євробанків полегшила торгівлю та інвестиції між країнами, що раніше було утруднено через відсутність посередників, які приймали б іноземні валюти. Інтенсивний розвиток міжнародної торгівлі з 1980-х років значною мірою зумовлений саме виникненням євробанків.
Поява динамічних економік, зокрема таких як Китай, Індія та Бразилія, сприяла експоненційному зростанню євробанків. Це пов’язано з тим, що, незважаючи на розміри цих країн та їх внесок у зростання міжнародної торгівлі, валюти деяких із цих країн, як і раніше, не мають вільного обігу на світових валютних ринках, що й обумовлює необхідність ведення бізнесу в іноземних валютах.
Кістяк євробанків утворюють гігантські міжнародні кредитно-фінансові комплекси універсального типу, що виконують операції у багатьох країнах, у різних сферах та валютах (див. Євровалюти). Монополізація цими банками євроринку та світового ринку позичкових капіталів дозволяє їм диктувати свої умови меншим банкам, вигравати у конкурентній боротьбі за отримання від клієнтів мандату на організацію консорціумів та синдикатів для розміщення кредиту, що приносить великі прибутки, зміцнює зв’язки з клієнтами та служить рекламою.
(Див. також Європейський центральний банк, Банк Англії, Банк Японії, ФРС)
