Золотий запас – Резерв, частина золотовалютного запасу, що зберігається в золоті – як правило, в злитках.
Золоті резерви можуть бути поділені за категоріями власників на державні золоті запаси, резерви міждержавних фінансових організацій, наприклад Міжнародного валютного фонду, та приватні запаси.
У разі золотого стандарту золотий запас забезпечував стійкість національної грошової одиниці. При золотодевізному стандарті він використовувався як джерело обміну грошей – представників золота (переважно банкнот) на метал й у підтримки золотого змісту грошової одиниці, тобто. кількості металу, яку дана грошова одиниця представляла.
Після катастрофи золотого стандарту золотий запас фактично перетворився на золотовалютні резерви, де поруч із металом зосереджено суми вільно конвертованих (ключових) валют. У золотовалютних резервах метал дедалі більше поступається місцем ключовим валютам.
Золотий запас формується під час господарську діяльність держави у періоди перевищення доходної частини бюджету над видатковою (позитивне сальдо платіжного балансу). Золотий запас виступає як резерв на випадок надзвичайних ситуацій, стихійних лих, остаточних міжнародних розрахунків (золото реалізується на аукціоні, і оплата проводиться валютою), а також є інструментом коригування курсу національної валюти шляхом інтервенції (скуповування або продажу) на міжнародних валютних ринках. Металева частина формується переважно із стандартних золотих зливків певної проби (999,9-ї), срібла, платини, металів платинової групи; Валютна частина – з найбільш стійких на цей період.
Державні золоті запаси є у всіх розвинених країн. Найбільший запас, з великим відривом, у Сполучених Штатів Америки: у 2015 році він становив 8133 тонни. Такий обсяг пов’язаний з тим, що після Другої світової війни при створенні Бреттон-Вудської валютної системи до США було перевезено більшу частину золота Європи. На другому місці – Німеччина: 33384 тонни. На третьому – Італія: 2452 тонни.
Загалом центральні банки зберігають як резервів приблизно 20% всього золота.
Резерви міжнародних фінансових інститутів – це насамперед золотий запас МВФ, що становить 2814 тонн, Європейського Центрального банку (503 тонни), Банку міжнародних розрахунків (119 тонн), а також Економічного співтовариства країн Західної Африки (36,5 тонни).
Скільки золота зберігається у приватних осіб, точно не відомо. Однак існують дані про те, що близько 1750 тонн золота належить міжнародним інвестиційним фондам, що спеціалізуються на вкладеннях у дорогоцінні метали.
Золоті резерви – це вкладення реальний товар. Тому такі заощадження не схильні до інфляції. Якщо відбувається зниження купівельної спроможності грошей, якщо валюта стає дешевшою щодо інших активів, то цінність золота при цьому залишається незмінною. З іншого боку, золоті зливки власними силами не приносять відсоткового доходу, адже золото у сховищах буквально лежить мертвим вантажем.
Крім золота як резерв можуть також використовуватися інші дорогоцінні метали: срібло, платина, паладій.
