Концентрації (Concentration) – зосередження, накопичення ризику, тобто його нерівномірний розподіл між об’єктами (див. Ризик концентрації).
Концентрація виникає, якщо актив чи зобов’язання банку, що характеризуються загальним чинником, перевищують певну межу його капіталу. До таких факторів відносяться:
- зобов’язання перед одним позичальником або невеликою групою родинних позичальників;
- надання кредитів двом або більше позичальникам на фінансування одного й того ж проекту, в одній галузі або у зв’язаних галузях, або групі пов’язаних між собою підприємств;
- інвестиція (інвестиції) банку в один проект, в одну галузь або групу родинних галузей, або групу родинних підприємств;
- один тип застави, що використовується задля забезпечення зобов’язань перед банком;
- загальне джерело погашення кількох кредитів чи інвестицій;
- депозити (внески) та/або інші зобов’язання, незалежно від їх умов, перед однією особою або групою пов’язаних між собою осіб.
(Див. Кредитний ризик, Ризики банківської діяльності, Споріднена особа, Пов’язана особа).