Кредитний дефолтний своп (Credit Default Swap, CDS) – кредитний дериватив (своп), угода, згідно з якою покупець на основі разових або регулярних внесків сплачує премію за кредитний ризик емітенту, який бере на себе зобов’язання погасити виданий покупцем кредит третій стороні у разі неможливості погашення кредиту боржником ( дефолт третьої сторони). Покупець отримує цінний папір, який гарантує обов’язкове повернення суми виданого кредиту або купленого боргового зобов’язання. У разі дефолту покупець передає емітенту боргові папери (кредитний договір, облігації, векселі), а в обмін отримує від емітента компенсацію на суму боргу плюс несплачені відсотки, а також ті, які мають бути нараховані до дати погашення.
Існує дві форми компенсації: грошова компенсація або фізичне постачання активу. Перша форма передбачає покриття емітентом збитків покупця у розмірі різниці між номінальною та реальною вартістю активу. У разі фізичного постачання емітент CDS зобов’язаний відкупити зазначений у контракті актив за певною ціною. Таким чином, ризик несприятливої зміни ціни активу переходить на емітента.
Дефолтні свопи можуть використовуватись кредиторами для хеджування ризиків неплатежу за позиками. Банки та корпорації із значним обсягом дебіторської заборгованості використовують дефолтні свопи для управління капіталом чи ризиком концентрації. Купівля дефолтних свопів відповідно до наданих позик дозволяє банкам запропонувати для забезпечення своїх кредитів або інших зобов’язань гарантію сплати у формі придбаного дефолтного свопу, що покращує структуру кредитного портфеля.
Кредитні дефолтні свопи можуть застосовуватися у схемах дроблення або перепакування облігацій, для перестрахування кредитного ризику в умовах високої вартості залучення ресурсів, а також із метою спекуляцій.
Міжнародна асоціація дилерів свопів (International Swap Dealers Association, ISDA) у 1997 р. випустила повну версію стандартної форми підтвердження для операцій із дефолтними свопами. Документація ISDA надає повний перелік кредитних випадків та визначає порядок їх настання.
У 2007 р. товарна біржа Чикаго створила регульований федеральним законодавством майданчик для торгівлі кредитними дефолтними свопами, проте банки віддають перевагу позабіржовому ринку, і тому кредитний дефолтний своп вважають позабіржовим інструментом. У 2007-2008 роках. обсяги торгівлі кредитними дефолтними свопами становили 50-60 трлн. дол. США на рік. Центром торгівлі кредитними дефолтними свопами є Лондон.
Протягом останніх років популярність кредитних дефолтних свопів постійно зростала, особливо у США. Торгівлю кредитними дефолтними свопами здійснювали інвестиційні банки, пенсійні фонди, страхові компанії та приватні спекулянти. Одним із найбільших операторів на ринку кредитних дефолтних свопів були інвестиційний банк Lehman Brothers та страхова компанія AIG. Проте, як показало банкрутство Lehman Brothers, використання кредитних дефолтних свопів залишається досить ризиковим інструментом, оскільки досі він не контролювався ні біржами, ні державними структурами. Вимоги Базеля III передбачають встановлення певних видів контролю та регулювання над випуском та обігом кредитних дефолтних свопів.
(Див. Премія, Своп, Своп сукупного доходу, Фінансовий актив).
