Малоцінні та швидкозношувані предмети (low value items; LWIs; assets of low unit cost) – засоби праці з вартістю менше 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або з терміном використання менше одного року. За своєю економічною сутністю вони як засоби праці повинні були б ставитися до основних фондів, однак з метою спрощення їх обліку у діючій господарській практиці вони віднесені до складу оборотних активів.
Малоцінні та швидкозношувані предмети – частина матеріальних запасів, які протягом тривалого часу (але не більше одного року або одного операційного циклу, якщо цей цикл перевищує річний термін) використовуються в господарському обороті як засоби праці, і вартість яких у масштабах окремого підприємства не настільки істотна , щоб визнати ці предмети необоротними активами
Приклади запасів, які можуть вважатися малоцінними і такими, що швидко зношуються:
- недорогі (у масштабах оборотів конкретного підприємства) інструменти та приладдя;
- господарський інвентар;
- спеціальний одяг, спеціальне взуття, термін використання яких менший за рік;
- столовий посуд, сервірувальне приладдя;
- інвентар для проведення спортивних та культурно-масових заходів.
Списання малоцінних і швидкозношувані предмети у зв’язку з їх зносом здійснюється різними методами. При дуже низькій їх вартості та невеликому терміні служби вони можуть бути списані у розмірі 100% під час передачі в експлуатацію; при високій їх вартості та невеликому терміні служби 50% їх первісної вартості списується при передачі в експлуатацію, а решта 50% – при вибутті у зв’язку зі зносом; при тривалому періоді їхньої служби списання вартості може здійснюватися пропорційно виходячи з передбачуваного терміну їхньої експлуатації за місячними нормами.