Матеріальні затрати (Direct materials costs) – вартісне вираження витрат матеріальних ресурсів на виробництво та реалізацію продукції, що визначається у розрахунках її собівартості.
До складу матеріальних витрат входять:
- вартість сировини та матеріалів, покупних комплектуючих виробів та напівфабрикатів, робіт та послуг виробничого характеру, виконаних сторонніми організаціями, палива, енергії;
- відрахування на відтворення мінерально-сировинної бази;
- відрахування на рекультивацію земель, плата за воду, плата за деревину, що відпускається на корені, та ін.
Економія матеріальних витрат – найважливіший напрямок зниження собівартості продукції, особливо на підприємствах матеріаломістких галузей.
Величина матеріальних витрат формується виходячи з:
- цін придбання матеріальних ресурсів;
- націнок (надбавок);
- комісійних винагород, що сплачуються постачальницьким та зовнішньоторговельним організаціям;
- вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги;
- мит;
- плати за транспортування, зберігання та доставку тих матеріальних цінностей, вироблених сторонніми організаціями.
Вартість матеріальних витрат у розрахунках собівартості продукції визначається з відрахуванням зворотних відходів.
Матеріальні витрати – елемент собівартості продукції (робіт, послуг), в якому відображається вартість:
- що купуються з боку сировини та матеріалів, що входять до складу вироблюваної продукції або є необхідним компонентом під час виготовлення продукції (проведення робіт, надання послуг);
- покупних матеріалів, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу та для пакування продукції або витрачених на інші виробничі та господарські потреби (проведення випробувань, контроль, утримання, ремонт та експлуатацію обладнання, будівель, споруд, інших основних фондів) та ін.), а також запасних частин для ремонту обладнання, зносу інструментів, пристроїв, інвентарю, приладів, лабораторного обладнання та інших засобів праці, що не належать до основних фондів, зносу спецодягу та інших малоцінних предметів;
- покупних комплектуючих виробів та напівфабрикатів, що підлягають подальшому монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві;
- робіт та послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами або виробництвами та господарствами підприємства, що не належать до основного виду діяльності.
До робіт та послуг виробничого характеру відносяться:
- виконання окремих операцій з виготовлення продукції, обробці сировини та матеріалів;
- проведення випробувань для визначення якості споживаних сировини та матеріалів, контролю за дотриманням встановлених технологічних процесів, ремонту основних виробничих фондів;
- використання природної сировини (відрахування на відтворення мінерально-сировинної бази, на рекультивацію земель, оплата робіт з рекультивації земель, що здійснюються спеціалізованими підприємствами, плата за деревину, що відпускається на корені, плата за воду, яку забирають промислові підприємства з водогосподарських систем);
- палива, що купується з усіх видів, що витрачається на технологічні цілі, вироблення всіх видів енергії (електричної, теплової, стисненого повітря, холоду та інших видів), опалення будівель, транспортні роботи з обслуговування виробництва, що виконуються транспортом підприємства (транспортні послуги сторонніх організацій з перевезень вантажів всередині підприємства (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок), інших видів вантажів з базисного (центрального) складу до цеху (відділення) та доставка готової продукції на склади зберігання, до станції (порту, пристані);
- покупної енергії всіх видів (електричної, теплової, стисненого повітря, холоду та інших видів), що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові та інші виробничі та господарські потреби підприємства.
Витрати виробництва електричної та інших видів енергії, вироблюваної самим підприємством, і навіть на трансформацію і передачу покупної енергії до місць її споживання включаються у відповідні елементи витрат, втрат від нестачі матеріальних ресурсів, що надійшли в межах норм природних втрат.
Вартість матеріальних ресурсів, що відображається за елементом «Матеріальні витрати», формується виходячи з цін їх придбання (без урахування податку на додану вартість), націнок (надбавок), комісійних винагород, що сплачуються постачальницьким та зовнішньоекономічним організаціям, вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, мит, плати за транспортування, зберігання та достатку, здійснені сторонніми організаціями.
Витрати, пов’язані з доставкою (включаючи вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом та персоналом підприємства, підлягають включенню до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів, матеріальні витрати та ін.).
У вартість матеріальних ресурсів включаються також витрати підприємств на придбання тари та упаковки, отримані від постачальників матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари.
Виділення матеріальних витрат на самостійний вид витрат дозволяє визначати матеріаломісткість виготовлення продукції і на розробляти комплекс заходів для економії матеріальних ресурсів для підприємства.
