Міжнародна валютна ліквідність (International liquidity) – здатність країни (групи країн) забезпечувати своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами.
Міжнародна валютна ліквідність – забезпеченість всіх форм міжнародних економічних відносин міжнародними платіжними засобами, що дозволяють безперебійно здійснювати міжнародні розрахунки. У широкому значенні міжнародна валютна ліквідність означає сукупність всіх можливих способів фінансування та кредитування світового платіжного обігу.
В умовах золотого стандарту міжнародна ліквідність забезпечувалася золотом та можливістю обміну національних валют на золото. В умовах Бреттон-Вудської валютної системи, коли основними міжнародними платіжними засобами виступали золото та долари США і коли ціна золота була фіксована (35 дол. за 1 тройську унцію), виникла ситуація, при якій масштаби міжнародного обороту, що швидко зростають, значно випереджали надходження в оборот платіжних. коштів, і насамперед золота. До того ж, внаслідок зміни співвідношення сил між США та іншими промислово розвиненими країнами ослабли позиції долара. Міжнародна ліквідність значно погіршилася, що підготувало кризу Бреттон-Вудської валютної системи. Було зроблено кроки до залучення до міжнародних розрахунків нових платіжних коштів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) запровадив спеціальні права запозичення (СДР). Але це не зняло проблеми. Потрібна була корінна зміна міжнародної валютної системи. Нова Ямайська валютна система, хоч і породила нестабільність у платіжних розрахунках через постійну зміну курсів валют, проблему вирішила.
В аспекті всесвітнього господарства міжнародна валютна ліквідність означає сукупність джерел фінансування та кредитування світового платіжного обороту та залежить від забезпеченості світової валютної системи міжнародними резервними активами.
В аспекті національної економіки міжнародна валютна ліквідність є показником кредитоспроможності та платоспроможності країни.
Міжнародна валютна ліквідність включає такі компоненти:
- офіційні золоті та валютні резерви країни (див. Золотовалютні резерви);
- рахунки в СДР та ЕКЮ (замінено євро з 1999 р.) (див. Міжнародні валютні одиниці);
- резервну позицію у Міжнародному валютному фонді (право країни на автоматичне отримання безумовного кредиту в іноземній валюті не більше 25% її квоти).
Показником міжнародної валютної ліквідності є ставлення її основного компонента – офіційних золотовалютних резервів – до суми річного товарного імпорту. Цінність цього показника обмежена, т.к. він не враховує всіх майбутніх платежів, зокрема, за «невидимими», а також щодо фінансових операцій платіжного балансу.
Регулювання міжнародної валютної ліквідності як елемента валютної системи зводиться до забезпеченості міжнародних розрахунків необхідними платіжними засобами іноземних валютах. Ліквідні позиції країни-боржника характеризуються співвідношенням золотовалютних резервів та зовнішнього боргу.
