Світові фінансові центри (intrernational financial centres) – центри зосередження великих міжнародних капіталів та масштабного проведення різноманітних міжнародних фінансових операцій.
Найважливіші тенденції розвитку світових фінансових центрів:
- розширення обсягу операцій;
- збільшення кількості світових фінансових центрів;
- зростання частки світових фінансових центрів, розташованих у країнах;
- спеціалізація та концентрація того чи іншого виду операцій у певному центрі.
Основу інфраструктури світових фінансових центрів становлять національні та транснаціональні банки, як правило, тісно пов’язані з найбільшими біржами, що оперують фондовими цінностями. Значну роль грають також великі брокерські контори та різноманітні інвестиційні фонди. Ця фінансова інфраструктура доповнюється інформаційною (консультаційні агенції, організації, що займаються складанням лістингу, тощо).
Основні структурні компоненти світових фінансових центрів:
- валютний ринок;
- ринок депозитів;
- ринок міжнародних облігацій та кредитний ринок, структурований за терміновістю;
- ринок золота.
Для всіх цих ринків характерний високий рівень уніфікованості та взаємозалежності. Особливість сучасних світових фінансових центрів – зростаюча різноманітність фінансових інструментів, що використовуються. Поряд із традиційними валютними, кредитними та депозитними операціями у сучасних світових фінансових центрах широко представлені валютні операції з похідними фінансовими інструментами, операції з єврооблігаціями, паперами зі змінною процентною ставкою. Вони розширюють спектр інвестиційних можливостей (див. «Нові міжнародні фінансові інструменти»).
Світовим фінансовим центрам властива також зростаюча інтеграція. Сучасні електронні засоби зв’язку зумовлюють дедалі більшу міру взаємозв’язку окремих фінансових ринків.
Основні оператори світових фінансових центрів – великі багатонаціональні банки – зосереджені у Лондоні, Токіо, Нью-Йорку, Парижі, Цюріху, Франкфурті-на-Майні, Люксембурзі, Сінгапурі, Сянгані. Токійський та Нью-Йоркський світові фінансові центри історично склалися як щодо універсальні ринки, тоді як інші світові фінансові центри відрізняються спеціалізацією. Лондон пов’язаний насамперед із ринками євровалютних операцій, цінних паперів, золота, ф’ючерсних угод. Цюріх надає найбільш надійні варіанти інвестицій капіталу і є провідним (після Лондона) ринком золота. Люксембург виділяється своєю фондовою біржею як і центр довгострокових інвестицій. Сінгапур грає роль головного фондового акумулюючого ринку Азіатсько-Тихоокеанського регіону. У Сянгані (КНР) зосереджено центр міжнародного синдикованого кредитування.
Роль світових фінансових центрів у сучасній економіці виявляється у оптимізації інвестиційних рішень, прискоренні руху міжнародного капіталу, пом’якшенні процесів його перерозподілу, розширенні сфери міжнародної конкуренції.
