Націоналізація банків – Перехід банків у власність держави. У різних країнах методи здійснення націоналізації банків є різними.
Після революції 1917 р. у Росії комерційні банки були націоналізовані на умовах безоплатного відчуження власності. Державний банк царської Росії – емісійний центр, касир Казначейства – виконував роль банку банків і підлягав націоналізації, але перейшов у власність нової держави шляхом захоплення.
У Франції згідно із законом від 2 грудня 1945 р. були націоналізовані Центральний емісійний банк (Банк Франції) та 4 великі комерційні банки. Акції було викуплено державою, і акціонери націоналізованих банків не зазнали втрат.
Аналогічно (шляхом викупу акцій у їхніх власників) була здійснена націоналізація Банку Англії в 1946 р. У Великій Британії був націоналізований тільки емісійний банк, який і раніше проводив кредитну політику, погоджену з Казначейством, і націоналізація банку лише посилила державне управління його діяльністю.
