Нематеріальні активи англ. , інші результати інтелектуальної діяльності
Тобто, нематеріальні активи — це активи, що не мають фізичної форми, що відчутно: управлінські, організаційні, технічні ресурси, репутація у фінансовому світі, капіталізовані права, привілеї, конкурентні переваги, контроль над збутовою мережею, захист, що забезпечується страховкою, патенти та торгові марки , фірмові знаки, інші види інтелектуальної власності, декларація про користування.
Нематеріальні активи — нематеріальні фактори, які роблять внесок у виробництво або використовуються для виробництва товарів та послуг, і від яких очікують, що вони в майбутньому принесуть виробничі вигоди для тих осіб або фірм, які контролюють використання цих факторів (визначення Брукінгської комісії з нематеріальних активів) .
Обіцянки майбутніх вигод, що породжуються інноваціями (винаходами, відкриттями), унікальними організаційними проектами чи практикою управління людськими ресурсами, — всі вони визнаються активами (це основний вид нематеріальних економічних об’єктів).
Для конкретної компанії, підприємства нематеріальні активи – права, що використовуються протягом тривалого періоду (понад 1 рік), що приносять дохід і виникають з авторських та інших договорів на твори науки, мистецтва, патентів на винаходи, промислові зразки, свідоцтв на товарні знаки та знаки обслуговування або ліцензійних договорів на їх використання із прав на ноу-хау та інших аналогічних прав.
До нематеріальних активів також належать гудвіл. Проте нематеріальний актив повинен визнаватись активом окремо від гудвілу, якщо він виникає із зазначених вище прав (незалежно від того, чи можуть ці права передаватися або відокремлюватися від придбаної господарської одиниці або від інших прав та зобов’язань). Якщо нематеріальний актив не виник із договірних чи інших юридичних прав, його слід визнавати активом окремо від гудвілу лише в тому випадку, якщо він має властивість сепарабельності. Нематеріальні активи взаємодіють із матеріальними та фінансовими активами у створенні корпоративної вартості та економічному зростанні.
До нематеріальних активів відносять активи, які задовольняють такі умови:
- відсутність матеріально-речовинної структури;
- можливість ідентифікації іншого майна;
- використання у виробництві продукції, під час виконання робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
- використання протягом тривалого часу, тобто терміну корисного використання, тривалістю понад 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
- організація не передбачає подальшого перепродажу даного майна;
- здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому;
- наявність належно оформлених документів, що підтверджують існування самого активу та виняткового права в організації на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договір відступлення (придбання) патенту, товарного знаку тощо).
Нематеріальні активи враховуються за початковою оцінкою, що визначається для:
- об’єктів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів до статутного фонду підприємства – за домовленістю сторін;
- придбаних за плату в інших підприємств та осіб – виходячи з фактично вироблених витрат з придбання та приведення у стан готовності цих об’єктів;
- отриманих від інших підприємств та осіб – експертним шляхом.
Знос нематеріальних активів належить собівартість продукції (робіт, послуг) щомісяця за нормами, розрахованим підприємством виходячи з їх первісної вартості і терміну корисного використання (але не більше терміну діяльності підприємства). За нематеріальними активами, якими неможливо визначити термін корисного використання, норми зносу встановлюються у розрахунку десять років (але не більше терміну діяльності підприємства).
За кордоном до нематеріальних активів відносять також фірмовий стиль компанії, який охоплює як бланки, конверти та візитні картки, так і одяг персоналу, дизайн офісу (зовнішній та внутрішній), оформлення транспортних засобів компанії, фірмових сувенірів тощо.
