Пасивні операції банку (Liability and Equity Transactions) — операції, з яких банки формують свої ресурси щодо кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.
Завдяки пасивним операціям формуються власні, залучені та запозичені кошти банку. До пасивних операцій відносяться: розміщення акцій банку, залучення вкладів, отримання кредитів від центрального банку та на міжбанківському ринку, випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань.
Результати пасивних операцій відбиваються у пасиві балансу банку. Часто під пасивними операціями розуміють лише залучення коштів у вклади та позички, тобто операції з формування ресурсів банку, необхідні йому понад суму власного капіталу.
Величина, склад, структура різних видів пасивних операцій визначають обсяг, склад та структуру активів, стійкість та ліквідність банку. Співвідношення таких основних умов проведення пасивних та активних операцій, як терміни погашення та відсоткові ставки, зумовлюють рівень рентабельності банку.
Особливістю пасивних операцій банку є створення значної частини ресурсів самим банком, що виявляється у депозитній мультиплікації (див. Банківський мультиплікатор).
Пасивні операції, пов’язані з розміщенням акцій або залученням вкладів засновників, відрахуваннями з поточного та нерозподіленого прибутку, сприяють збільшенню власного капіталу банку. Зростання масштабів громадського виробництва, інфляція та інші фактори зумовлюють безперервне абсолютне зростання банківського та прирівняного капіталу, проте частка його у пасивах комерційних банків суттєво знизилася і становить у розвинених країнах менше 10%, в Україні – трохи більше 10%.
Кошти, які банки отримують шляхом прийому вкладів (депозитів), є залученими коштами. Таке залучення коштів називають депозитним. Кошти, отримані шляхом випуску облігацій чи інших зобов’язань чи основі запозичень на міжбанківському ринку, називають позиковими средствами. Позикові кошти найчастіше залучаються підтримки ліквідності і платоспроможності банку.
У пасивних операціях центральних банків переважає випуск банкнот, в інвестиційних – випуск та розміщення цінних паперів, а в ощадних – залучення депозитів. Іноді практики називають процес залучення ресурсів фондуванням.
Важливу роль грає управління пасивними операціями з метою врівноваження ліквідності та прибутковості. При цьому враховується еластичність кожного виду пасивів для прогнозування потенційного відтоку депозитів, що може спричинити кризу ліквідності.
