Початковий внесок з іпотеки – Це частина вартості нерухомості, яку купує в кредит, яку позичальник повинен виплатити самостійно продавцю житла. Решту банку видає у вигляді іпотечної позики.
Внесення первісного внеску по іпотеці є обов’язковою вимогою багатьох банківських структур і передбачає виплату часткової вартості нерухомості, що купується в кредит. Розмір мінімального початкового внеску за іпотечними програмами в кредитних установах відрізняється і може становити від 0% до 50% вартості житла. Цей параметр є для банку дуже важливим. Він дозволяє йому оцінити фінансові можливості потенційного боржника та визначити відсоткову ставку за кредитом.
Чим більше своїх заощаджень внесе в рахунок купівлі нерухомості позичальник, тим краще. По-перше, буде висока ймовірність того, що банк схвалить його заявку на кредит. По-друге, платити за ним позичальнику потрібно буде менше, адже у такому разі фінансова установа знижує відсоткову ставку за позикою на кілька процентних пунктів.
Вносячи більший початковий внесок за кредитом, позичальник зменшує термін кредиту і цим знижує переплату у ньому. Оптимальним співвідношенням власних та кредитних засобів вважається 50/50.
Джерелом початкового внеску з іпотеки можуть бути особисті заощадження позичальника чи кошти, отримані від продажу наявної власності нерухомості. Деякі клієнти використовують із цього кредитні кошти. Але в такому випадку виникає додаткове боргове навантаження, що може призвести до прострочення позички та інших фінансових неприємностей. Також це вплине на максимальну суму іпотечного кредиту, вона буде знижена. Тому вдаватися до такого джерела не варто.
Усі іпотечні програми без початкового внеску передбачають високий відсоток із кредиту, т.к. є ризикованими для банків.
У 2007-2008 роках іпотечні програми, що передбачають іпотеку без початкового внеску, пропонував низку банків через те, що зростання цін на нерухомість перевищувало можливі темпи накопичення першого внеску. Але фінансова криза змусила банки згорнути програми іпотеки без внеску, незважаючи на те, що вони відрізнялися вищим відсотком за кредитом.
Ризики позичальника при іпотеці без внеску дуже серйозні. У випадку, якщо позичальник не зможе платити за кредитом, всі гроші, які були ним виплачені банку, зникнуть, тому що в перші роки кредитування основна частина платежів йде на сплату відсотків (так працює ануїтетна схема розрахунків за кредитом). І можна ще залишитися належним банку, якщо вартість іпотечної квартири знизиться до моменту дефолту, і вона буде продана за ціною, нижчою, ніж була придбана.
