Переклад титулу (Title Transfer) – передача права власності на майно від одного контрагента іншому. Переклад титулу використовується як один із методів забезпечення. Під час перекладу титулу використовується пряма передача права власності на майно, що є забезпеченням. Особа, яка надає забезпечення, переводить титул або право власності на активи, надані як забезпечення, замість угоди про те, що одержувач забезпечення поверне еквівалентні активи відповідно до умов угоди.
Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором на кредитодавця на підставі окремого договору може бути переведений правовий титул на майно, що належить кредитоодержувачу або третій особі на праві власності, праві господарського відання або праві оперативного управління, у тому числі на майнові права, якщо право на переведення правового титулу таке майно, зокрема на майнові права, не обмежена власником чи законодавством.
У договорі про переведення правового титулу на майно, у тому числі на майнові права, має бути обумовлено право кредитоодержувача викупити шляхом повернення (погашення) кредиту передане кредитодавцю майно (право викупу) протягом визначеного у кредитному договорі строку повернення (погашення) кредиту. Кредитодавець немає права відчужувати майно до закінчення терміну реалізації права викупу.
Переведення на кредитодавця правового титулу на майно вимагає обов’язкової передачі йому майна, якщо інше не передбачено договором. У разі, якщо майно підлягає передачі кредитодавцю відповідно до умов договору про переведення правового титулу на майно, кредитодавець зобов’язаний володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном у межах, визначених договором про переведення правового титулу на майно.
Основною перевагою для банку-кредитодавця даного способу забезпечення, порівняно із заставою, полягає в наступному. При перекладі правового титулу у разі невиконання забезпечення цим способом зобов’язання у банку відсутня необхідність вдаватися до будь-якої процедури стягнення, оскільки правовий титул на майно передається банку. У разі невиконання зобов’язання, ставши повноправним власником, банк може залишити це майно за собою або реалізувати його.
Кредитодавець набуває права власності, право господарського відання або право оперативного управління на майно, у тому числі на майнові права, якщо кредитоодержувач не повернув (не погасив) кредит у строк, встановлений кредитним договором. У разі якщо вартість майна, зазначена в договорі про переведення правового титулу на майно, перевищує розмір вимог кредитодавця за кредитним договором, кредитодавець зобов’язаний у строк, встановлений таким договором, виплатити кредитоодержувачу цю різницю.
(Див. сек’юритизація активів).
