Платіжна система (Payment System) — сукупність організаційно-економічних, технічних та фінансових процедур, що використовуються для здійснення фінансових транзакцій із фінансовими інструментами між банками та їх клієнтами із застосуванням комп’ютерних систем. За законодавством України, платіжна система – це сукупність відносин, що виникають між платіжною організацією та її членами, під час проведення переказу коштів. Здійснення переказу коштів є обов’язковою функцією платіжної системи.
З організаційно-правового погляду платіжна система — сукупність законодавчо регульованих механізмів, які забезпечують здійснення платежів між контрагентами у процесі виконання ними своїх зобов’язань. Відповідно до визначення Комітету з платіжних та розрахункових систем Банку міжнародних розрахунків, поняття платіжна система включає:
- комплекс платіжних інструментів для ініціювання та переказу коштів;
- платіжну інфраструктуру для обробки та передачі платіжної інформації від платника до отримувача грошей;
- фінансові установи, що ведуть грошові рахунки та надають платіжні інструменти та послуги, а також інші організації, що є операторами операційних та клірингових мереж;
- систему ринкових угод щодо створення платіжних інструментів та послуг та формування цін на них;
- закони, стандарти, правила та різні процедури, встановлені законодавчими та регулятивними органами з метою забезпечення механізмів розрахунків.
Платіжні системи та системи розрахунків відіграють провідну роль економіці країни, забезпечуючи здійснення суб’єктами економіки переказ коштів і розрахунки за зобов’язаннями, що у процесі економічної діяльності. Надійні та ефективні платіжні системи є запорукою стабільного функціонування фінансової системи та економіки країни.
Платіжна система має значення для ефективної реалізації центральним банком монетарної політики. За допомогою платіжної системи центральний банк або учасники ринку за необхідності здійснюють підтримку ліквідності інших учасників з метою забезпечення розрахунків за зобов’язаннями у всій фінансовій системі країни.
Через окремі платіжні системи проходять значні грошові потоки, тому порушення у роботі цих систем, невиконання одним чи кількома членами, учасниками системи своїх зобов’язань можуть призвести до системного ризику, негативно вплинути на стабільність фінансової системи, підірвати довіру суспільства до грошей. Побудова платіжних систем та управління ними повинні організовуватися таким чином, щоб ризики в їхній діяльності були мінімальними.
Внутрішньодержавна платіжна система — система, в якій платіжна організація є резидентом та здійснює свою діяльність та забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. Загальні принципи функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються законами України «Про банки та банківську діяльність», «Про поштовий зв’язок», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та нормативно-правовими актами Національного банку, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, Уніфікованими правилами з інкасо, Уніфікованими правилами за договірними гарантіями Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», діючі в країні платіжні системи поділяють на внутрішньодержавні та міжнародні. До перших відносяться внутрішньодержавні банківські платіжні системи, які використовують для міжбанківських розрахунків, системи масових платежів, внутрішньобанківські платіжні системи, а також небанківські платіжні системи, за допомогою яких здійснюються переважно грошові перекази.
Основними принципами функціонування платіжної системи є:
- забезпечення цілісності передачі інформації та компонентів платіжної системи;
- конфіденційність;
- неможливість відмовитися від передачі чи прийому документа на переказ грошей;
- забезпечення постійного та безперешкодного доступу учасників платіжної системи до всіх її компонентів;
- своєчасність та надійність платежів та розрахунків.
Сьогодні в Україні функціонують платіжні системи:
- Національним банком – Система електронних платежів та Національна система масових електронних платежів;
- державними банками та державними установами – платіжні системи державних банків, Державного казначейства України та Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»;
- приватними організаціями – внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи банків та небанківських установ.
Суб’єктами відносин, що виникають під час здійснення переказу коштів, є члени та учасники платіжних систем. Відносини між суб’єктами перекладу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з огляду на вимоги законодавства України.
Обробка та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів по операціях із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні. Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи.
Правила платіжних систем (крім внутрішньобанківських платіжних систем) повинні встановлювати:
- організаційну структуру платіжної системи;
- умови членства;
- порядок вступу та виходу з системи;
- принципи виконання документів на переклад;
- відкликання документів на переклад;
- порядок вирішення спорів;
- управління ризиками у системі;
- систему страхування;
- систему захисту інформації;
- порядок проведення реконсиляції;
- інші положення, визначені платіжною організацією.
Правила відповідної платіжної системи, а також договори, що укладаються між її учасниками (крім внутрішньобанківських платіжних систем), мають передбачати порядок врегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності до виконання членами платіжної системи своїх зобов’язань.
Умови та порядок функціонування власної внутрішньобанківської платіжної системи банк визначає самостійно з урахуванням вимог законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
Правила внутрішньодержавної та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бути узгоджені з Національним банком. При здійсненні переказу платіжні системи мають право здійснювати взаємозалік на основі клірингу або виконувати кожен документ на переказ окремо.
В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносять системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.
Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу коштів у межах України між банками для виконання зобов’язань їхніх клієнтів, а також своїх зобов’язань цих банків. Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов проведення переказу коштів між його підрозділами. Система масових платежів призначена для переказу коштів за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.
Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право провадити діяльність, пов’язану з переказом, виключно після їх реєстрації у Національному банку України та отримання його відповідного дозволу.
Членом внутрішньодержавних небанківських платіжних систем може бути банк, який має банківську ліцензію Національного банку, а також небанківську фінансову установу, яка має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, та уклали договір із платіжною організацією відповідної платіжної системи.
Системно важлива платіжна система — система, порушення якої у разі недостатньої захищеності від ризиків може ініціювати або передавати системні руйнування на фінансових ринках країни. Критеріями визначення системної ваги платіжної системи є величина чи тип окремих платежів чи сумарний обсяг платежів, оброблюваних системою.
До системно важливих платіжних систем в Україні належить Система електронних платежів Національного банку, завдяки якій здійснюються майже 99% міжбанківських переказів у національній валюті в межах України.
Національний банк з огляду на рекомендації міжнародних фінансових організацій та досвід центральних банків інших країн повинен перевіряти системно важливі платіжні системи на відповідність вимогам, встановленим у документах Європейського центрального банку та Банку міжнародних розрахунків.
Контроль за діяльністю платіжних систем, що функціонують у межах України, здійснює Національний банк. З метою забезпечення безперервного та стабільного функціонування платіжної системи центральні банки почали здійснювати оверсайт платіжних систем.
До основних ризиків платіжних систем відносяться:
- кредитні ризики банку та клієнта;
- ризики ліквідності;
- операційні ризики;
- ризики довкілля;
- клірингові та розрахункові ризики.
Міжнародна платіжна система – платіжна система, послуги якої доступні у різних країнах.
Найбільш відомі міжнародні платіжні системи:
- VISA International Service Association;
- MasterCard Worldwide;
- American Express.
(Див. ТАРГЕТ)
