Платіжна вимога (Payment Request) – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача, а при договірному списанні – одержувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ певної суми коштів з рахунку платника на рахунок одержувача.
Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить вимогу одержувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, який його обслуговує, здійснити переказ певної платником суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача. Переваги використання платіжних вимог-доручень полягають у простоті документообігу та можливості здійснювати оплату проти документів, а не проти товару, що прискорює розрахунки.
Платіжну вимогу можна виставити у двох формах: з акцептом, тобто. з отриманням згоди платника або у безакцептному порядку.
Якщо платіжна вимога виставляється з акцептом, то відповідних полях робиться позначка «З акцептом» і вказується термін для акцепту, що обчислюється в робочих днях.
Як правило, розрахунок з використанням платіжних вимог з акцептом технічно займає більше часу, ніж платіжними дорученнями, тому така форма використовується рідко.
Списання коштів у безакцептному порядку можливе лише з підстав, прямо зазначених у договорі, або на підставі закону.
Щоб гроші списувалися в безакцептному порядку за угодою, платнику необхідно надати відповідний документ до банку. Крім того, така форма розрахунків має бути обумовлена у самому договорі на РКО або у додатку до нього. Далі постачальник платника зможе вказувати у платіжній вимогі у відповідному полі «Без акцепту», і кошти будуть переказуватись йому автоматично.
Крім угоди сторін, безакцептному порядку можуть списуватися гроші за законом.
Для цього у відповідному полі вписується підстава: найменування закону, його номер, дата прийняття та відповідна стаття.
Безакцептне списання допускається у таких випадках, як:
- оплата за електро- та теплову енергію, водопостачання, поштові, телеграфні, телефонні та інші послуги. При цьому вказуються показання вимірювальних приладів та діючі тарифи або розрахунки за ними;
- штрафи та надмірно отримані суми за договорами постачання, провізної плати та штрафи у транспортних зобов’язаннях;
- визнання боржником претензії певну суму.
Крім того, платіжна вимога може бути використана під час виконання рішення суду. Причому це може зробити не лише служба судових приставів, а й сторона, яка виграла справу. Припустимо, підприємство чи приватна особа виграло суд в організації. У результаті на руках є рішення про стягнення певної суми. На підставі цього документа складається платіжна вимога, яка через свій банк спрямовується до кредитної організації, яка обслуговує боржника.
Платіжна вимога складається на бланку форми встановленої форми.
Крім стандартних реквізитів у платіжній вимогі зазначаються:
- умова оплати;
- термін для акцепту;
- дата надсилання (вручення) платнику передбачених договором документів у разі, якщо ці документи були надіслані (вручені) ним платнику;
- найменування товару (виконаних робіт, наданих послуг), номер та дата договору, номери документів, що підтверджують постачання товару (виконання робіт, надання послуг), дата поставки товару (виконання робіт, надання послуг), спосіб постачання товару та інші реквізити – у полі « Призначення платежу”.
(Див. Платіжна система, Платіжне доручення).
