Політика управління грошовими активами (cash managment policy) – частина загальної політики управління оборотними активами, що полягає в організації ефективного їх обороту та оптимізації загального їх залишку для забезпечення постійної платоспроможності підприємства.
Розробка політики управління грошовими активами включає такі основні етапи:
- Аналіз грошового обороту та середнього залишку грошових активів підприємства у попередньому періоді. У процесі цього аналізу вивчається рух грошових коштів підприємства у розрізі операційної (виробничо-комерційної), інвестиційної та фінансової діяльності; середній залишок коштів та його достатність з позицій забезпечення платоспроможності підприємства; оборотність грошових активів та інші показники.
- Формування грошового обороту для підприємства. З цією метою розробляється план надходження та витрачання коштів, платіжний календар та інші документи, що забезпечують цей оборот.
- Визначення мінімально необхідного залишку грошових активів для здійснення поточної господарської діяльності. У процесі цього розрахунку обсяг резерву фінансових активів у вигляді короткострокових фінансових вливань не визначається.
- Диференціація мінімально необхідного залишку грошових активів у розрізі національної та іноземної валют. Основою таких розрахунків є прогнозований обсяг зовнішньоекономічних операцій та господарських операцій на внутрішньому ринку.
- Виявлення діапазону коливань залишку грошових активів на окремих етапах майбутнього періоду. Вивчення діапазону цих коливань здійснюється за динамікою очікуваного залишку грошових активів у процесі їх обороту за окремими місяцями (план надходження та витрачання коштів) та більш короткими періодами (платіжний календар). Це дозволяє виявити максимальний розмір залишку грошових активів з урахуванням нерівномірності платіжного обороту та визначити середній залишок грошових активів підприємства.
- Коригування потоку платежів з метою зменшення максимального та середнього залишку грошових активів. Таке коригування є найбільш відповідальним етапом в управлінні грошовими активами, тому що за рахунок зменшення максимального (а відповідно і середнього) залишку грошових активів досягається зниження всього періоду операційного (виробничо-комерційного) циклу підприємства.
- Забезпечення прискорення обороту грошових активів. Цей напрямок передбачає розробку заходів щодо забезпечення пошуку та реалізації резервів зниження періоду обороту середнього залишку грошових активів.
- Забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку грошових активів. Цей напрямок покликаний реалізувати резерви більш ефективного використання тимчасово вільних грошових активів (тобто запобігти втраті їхньої вартості в часі) шляхом формування ефективного портфеля короткострокових фінансових вкладень.
- Мінімізацію втрат грошових активів від інфляції.. За національною валютою протиінфляційний захист полягає у підборі таких інструментів короткострокових фінансових вкладень тимчасово вільних грошових активів, за якими норма доходності перевищує темп інфляції. По іноземній валюті протиінфляційний захист грошових активів забезпечується вибором відповідної «сильної» валюти (яка схильна до інфляційних процесів у своїй країні дуже незначною мірою).
