Споживчий кредит (consumer credit, purchase loan) – форма кредиту, наданого населенню підприємствами торгівлі та сфери послуг для придбання предметів споживання, товарів тривалого користування, оплаті побутових послуг за умов відстрочки платежа. Може бути виражений як у грошової, і у товарної формі.
Найбільш поширеними формами споживчого кредиту є кредитні рахунки у магазинах роздрібної торгівлі, особисті позички, що видаються банками, кредитними спілками та фінансовими будинками, покупки на виплат (hire purchase) та кредитні картки (credit cards).
За формами погашення споживчий кредит ділять на кредит з разовим погашенням та з розстрочкою платежу. До кредитів із разовим погашенням відносяться поточні рахунки, що відкриваються покупцям терміном 1–1,5 міс. підприємствами роздрібної торгівлі (у межах наданих кредитів вони купують товари та після закінчення встановленого терміну одноразово погашають заборгованість).
Кредитні організації видають споживчі кредити у двох формах:
- прямі – без посередництва торгових фірм (наприклад, як кредитних карток, платіжних карток);
- з порукою торгових фірм (банк укладає договір із торговою фірмою про кредитування її покупців, а фірма перебирає поручительство за борговими зобов’язаннями покупців – позичальників перед банком і укладає договори з покупцями про умови кредиту, що погашається частинами). Частину загальної суми кредиту (10–20%) банк зараховує на блокований рахунок (див. Блокування рахунків) як гарантію погашення кредиту у строк.
Споживчий кредит — кредит, наданий безпосередньо громадянам (домашнім господарствам) придбання предметів споживання. Такий кредит беруть не лише для покупки товарів тривалого користування (квартири, меблі, автомобілі тощо), але й для інших покупок (мобільні телефони, побутова техніка, продукти харчування). Він виступає або у формі продажу товарів з відстроченням платежу, або у формі надання банківської позички на споживчі цілі, зокрема через кредитні картки. У цьому стягується досить високий відсоток.
Зазвичай споживчому кредиту супроводжують додаткові комісії та збори, які збільшують реальну вартість кредиту та формують так звану приховану відсоткову ставку. Тому вибір кредиту у тому чи іншому банку, виходячи з оголошеної відсоткової ставки за кредитом, то, можливо завжди найкращим. І тут слід керуватися розрахунком повної вартості кредиту (ефективної відсоткової ставки). Відповідно до чинного законодавства банки мають розкривати повну вартість своїх кредитів з урахуванням усіх додаткових платежів та комісій. Безперечно, цей факт захищає інтереси позичальників. Перед тим, як укласти договір, клієнт має повну інформацію про всі платежі за кредитним договором, розміри комісій та строки сплати, що дозволяє розрахувати свої фінансові можливості для грамотного придбання товару в кредит.
Часто конкретні умови кредитного договору залежать не лише від самого банку, а й від зв’язування банк-продавець. Як правило, довгострокові відносини з банками-партнерами дозволяють реселлерам впливати на формування кредитних пропозицій та короткострокових акцій, що реалізуються у торгових мережах. Крім того, самі торговці зацікавлені у збільшенні обсягів продажу, тому у ряді випадків можуть компенсувати банку частину «втрат», пов’язаних із кредитуванням під нижчу відсоткову ставку.
До категорії споживчих кредитів належать також розстрочки. І тут частина відсоткового боргу погашається з допомогою знижки, наданої торгової компанією.
Останнім часом спостерігається тенденція послаблення вимог, що пред’являються до клієнта, що потребує кредиту. Так, у деяких Інтернет-магазинах з’являються пропозиції онлайн-кредиту.
Можна виділити такі основні види споживчих кредитів:
- Цільові та нецільові — кредити можуть оформлятися для придбання певних товарів та витрачатися на розсуд позичальника.
- Із забезпеченням або без – кредити із забезпеченням видаються під заставу майна або під поруку.
- За терміном погашення боргу – виділяють коротко-, середньо-і довгострокові позики.
- По кредитору – банківські та небанківські позики.
Споживчий кредит – у США – щомісячний індикатор споживчого попиту, що відображає обсяг використання американцями системи кредиту через кредитні картки, особисте запозичення та покупки на виплат. Зростання індикатора свідчить у тому, що споживачі не бояться робити борги задоволення своїх матеріальних потреб.
