Професійна етика аудиту (professional audit ethic) — система норм моральної поведінки аудитора під час проведення аудиторської перевірки та інших аудиторських послуг. У ряді країн розроблено та введено в дію закони, правила, кодекси, положення професійної етики аудиту. Зокрема основні положення професійної етики аудиту визначені нормами закону «Про аудиторську діяльність», а також формуються на рівні аудиторських об’єднань. Наприклад, в опублікованому колегією аудиторів Кодексі узагальнено етичні норми професійної поведінки незалежних аудиторів, визначено моральні, моральні цінності, які стверджує у своєму середовищі аудиторська спільнота, готова захищати їх від можливих порушень та посягань.
На даний момент затверджено Кодекс професійної етики аудитора, у якому сформульовано основні етичні норми. Велику увагу приділено оцінці незалежності аудитора, що трактується як відсутність майнових чи інших зв’язків аудитора з фірмою, що перевіряється, здатних вплинути на його висновки про достовірність звітності суб’єкта, що перевіряється.
Кодекс професійної етики аудиторів містить 15 статей.
Стаття 1. “Загальні положення” узагальнює етичні норми професійної поведінки незалежних аудиторів, об’єднаних Аудиторською палатою; визначаються моральні, моральні цінності, які утверджує у своєму середовищі аудиторську спільноту.
Стаття 2. «Загальноприйняті моральні норми та принципи» підтверджує обов’язок аудиторів дотримуватися загальнолюдських моральних правил та моральних норм у своїх вчинках та рішеннях, жити та працювати за сумлінням.
Стаття 3. «Громадські інтереси» передбачає, що зовнішній аудитор зобов’язаний діяти на користь усіх користувачів бухгалтерської звітності, а не лише замовника аудиторських послуг; він має бути переконаний, що інтереси, що захищаються, виникли на законних і справедливих підставах, в іншому випадку він зобов’язаний відмовитися від їх захисту.
Стаття 4. «Об’єктивність та уважність аудитора» наголошує, що об’єктивність для висновків можлива лише за достатнього обсягу необхідної інформації. Аудитори повинні об’єктивно розглядати всі ситуації та реальні факти. Тиск на аудитора у будь-якій формі неприпустимий. Аудитори повинні уважно і серйозно ставитися до своїх обов’язків, дотримуватися затверджених аудиторських стандартів, адекватно планувати та контролювати роботу, перевіряти підлеглих фахівців.
Стаття 5 «Незалежність аудитора» передбачає, що у висновку або іншому документі, складеному в результаті наданих професійних послуг, аудитор зобов’язаний свідомо заявити про свою незалежність щодо клієнта як за формальними, так і за фактичними обставинами.
Стаття 6. “Професійна компетентність аудитора” вказує на те, що аудитор зобов’язаний утримуватися від надання послуг, що виходять за межі його професійної компетенції, а також не відповідають його кваліфікаційному атестату. Для надання допомоги аудитору у вирішенні поставлених конкретних завдань аудиторська фірма може залучити компетентних спеціалістів.
Стаття 7. “Конфіденційна інформація клієнтів” передбачає обов’язок аудитора зберігати в таємниці конфіденційну інформацію про справи клієнтів, отриману під час надання професійних послуг, без обмеження у часі та незалежно від продовження або припинення безпосередніх відносин з ними. Конфіденційна інформація не повинна бути використана аудитором для своєї вигоди або вигоди будь-якої третьої сторони, а також на шкоду інтересам клієнта.
Стаття 8. “Податкові відносини” стверджує, що при наданні професійних послуг з оподаткування аудитор повинен керуватися інтересами клієнта за обов’язкового дотримання податкового законодавства. Аудитор не повинен сприяти фальшуванням з метою ухилення клієнта від сплати податків та обману податкової служби. Усі рекомендації та поради у сфері оподаткування необхідно подавати у письмовій формі.
Стаття 9. «Плата за професійні послуги» передбачає, що плата за професійні послуги аудитора повинна відповідати нормам професійної етики та виплачуватись залежно від обсягу та якості професійних послуг. Аудитор зобов’язаний заздалегідь обговорити з клієнтом та письмово закріпити умови та порядок такої оплати.
Стаття 10. «Відносини між аудиторами» передбачає, що аудитори повинні доброзичливо ставитися до інших аудиторів, утримуватися від необґрунтованої критики їхньої діяльності та інших свідомих дій, що завдають шкоди колегам за фахом.
Стаття 11. «Відносини співробітників з аудиторською фірмою» закликає співробітників лояльно ставитися до своєї аудиторської фірми, вони всією своєю діяльністю повинні сприяти її авторитету та подальшому розвитку, підтримувати ділові доброзичливі відносини як із співробітниками фірми, так і з клієнтом.
Стаття 12. «Публічна інформація та реклама» вказує, що реклама має бути інформативною, прямою та чесною, що виключає можливість обману та введення в оману потенційних клієнтів.
Стаття 13. «Несумісні дії аудитора» зазначає, що зайняття будь-якою діяльністю, забороненою практикуючим аудиторам відповідно до законодавства, розглядається як несумісні дії аудитора, які порушують закон та професійні етичні норми.
Стаття 14. «Аудиторські послуги в інших державах» наголошує, що під час проведення аудиту аудитор зобов’язаний знати та застосовувати у своїй роботі міжнародні аудиторські стандарти та стандарти, що діють у тій державі, в якій він здійснює свою професійну діяльність.
Стаття 15. «Відповідність цього Кодексу міжнародним нормам» говорить про те, що норми професійної поведінки, що визначаються етичним Кодексом, ґрунтуються на міжнародних етичних нормах, розроблених Міжнародною федерацією бухгалтерів.
Дотримання загальнолюдських та професійних етичних норм – неодмінна обов’язок і вищий обов’язок кожного аудитора, керівника та співробітника аудиторської фірми. До них відносяться:
- бездоганна професійна поведінка;
- незалежність;
- збереження конфіденційності щодо отриманих під час проведення аудиту відомостей;
- недопущення несумісної з аудитом діяльності;
- об’єктивність та чесність висновків;
- відповідальність перед клієнтами та ін.
Як основні вимоги до аудитора у всіх кодексах та положеннях висуваються чесність, об’єктивність та незалежність. Будучи гарантом організації, що перевіряється, аудитор несе моральну відповідальність перед її вкладниками, банками, інвесторами за вибір партнера, за правильну оцінку фінансового стану і стійкості економічного суб’єкта, що перевіряється.
Аудитор повинен постійно підвищувати кваліфікацію, володіти актуальною інформацією про правове, податкове, бухгалтерське законодавство, сумлінно вивчати діяльність об’єкта, що перевіряється, що забезпечить його професійну компетентність. Аудитор повинен чітко визначати свої фінансові відносини з клієнтами, враховуючи обсяг та складність роботи під час проведення аудиторських перевірок. Він повинен дотримуватися конфіденційності у відносинах з клієнтами, іншими аудиторськими фірмами та органами державної та місцевої влади.
Важливою вимогою до аудитора є дотримання податкового законодавства. Він не повинен порушувати його вимоги ні у власних інтересах, ні на користь клієнтів. Аудитор повинен бути доброзичливим і намагатися роз’яснювати свої зауваження клієнту, сприяючи запобіганню можливим порушенням та помилкам.
Будь-яка аудиторська діяльність більшою чи меншою мірою включає консультаційні послуги і, отже, вимагає психологічного контакту з керівниками та співробітниками юридичної особи, що перевіряється.
Дотримання етичних норм професійного поведінки є обов’язком кожного співробітника аудиторської фірми чи самостійних аудиторів.
Професійні етичні засади:
- пріоритет суспільних інтересів – принцип, що передбачає, що аудитор зобов’язаний діяти на користь всіх користувачів бухгалтерської звітності, а не тільки економічного суб’єкта;
- об’єктивність – принцип аудиту, що передбачає застосування аудитором неупередженого, неупередженого підходу при вирішенні професійних питань;
- незалежність – принцип аудиту, що полягає у відсутності в аудитора різної зацікавленості;
- професійна компетентність – принцип аудиту, що передбачає наявність певних знань, за допомогою яких аудитор може професійно здійснювати свої повноваження;
- достовірність – принцип аудиту, що полягає в наданні аудитором своїх професійних повноважень з певною надійністю та оперативністю;
- Конфіденційність – принцип аудиту, що передбачає збереження в таємниці інформації без обмеження в часі.
